Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25198
Назва: Затримання особи, яка вчинила злочин: зарубіжний досвід регламентації у кримінальному законодавстві окремих держав Європейського Союзу
Автори: Андрусяк, Ганна Миколаївна
Приналежність: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Бібліографічний опис: Андрусяк Г. М. Затримання особи, яка вчинила злочин: зарубіжний досвід регламентації у кримінальному законодавстві окремих держав Європейського Союзу. Нове українське право. 2023. Вип. 5, С. 67 – 72. DOI: https://doi.org/10.51989/NUL.2023.5.10
Журнал/збірник: Нове українське право
Випуск/№ : 5
Дата публікації: 2023
Дата внесення: 15-лис-2024
Видавництво: Інститут правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України
Країна (код): UA
Ідентифікатор ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1681-7384
DOI: https://doi.org/10.51989/NUL.2023.5.10
УДК: 349.2
Теми: затримання особи, що вчинила злочин
кримінальне правопорушення
обставина, що виключає кримінальну протиправність діяння
кримінальна відповідальність
кримінальне законодавство
Діапазон сторінок: 67-72
Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто проблему особливостей законодавчої регламентації такої обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння, як затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення, у кримінальному законодавстві шістнадцяти держав Європейського Союзу. Встановлено, що в більшості з них (кримінальні кодекси Австрійської Республіки, Естонської Республіки, Королівства Бельгія, Королівства Данія, Королівства Іспанія, Латвійської Республіки, Республіки Польща, Республіки Хорватія, Угорщини, Французької Республіки, Чеської Республіки) така обставина не виокремлюється, а оцінюється крізь призму визначених законодавством правил про необхідну оборону, крайню необхідність, виконання наказу. Затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення як окрема обставина, що виключає кримінальну протиправність діяння, міститься у кримінальних кодексах Республіки Болгарія та Литовської Республіки. Ці норми подібні до тієї норми, що вміщена у статті 38 Кримінального кодексу України. У кримінальному законодавстві Федеративної Республіки Німеччина, Італійської Республіки та Королівства Норвегії хоча й не передбачається окремо затримання особи, що вчинила злочин, проте саме затримання підпадає під дію таких самостійних обставин, за наявності яких виключається кримінальна відповідальність особи, як заподіяння тілесних ушкоджень під час виконання посадових обов’язків (Федеративна Республіка Німеччина), застосування зброї (Італійська Республіка), поширення правил про необхідну оборону (Королівство Норвегія). З урахуванням проведеного аналізу зроблено висновок, що у кримінальному законодавстві України доцільно залишити затримання особи, що вчинила кримінальне правопорушення, як самостійну обставину, що виключає кримінальну протиправність діяння. Адже ця обставина має такі специфічні ознаки складу, які не охоплюються самі по собі ознаками інших обставин, що виокремлюються у Кримінальному кодексі України.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25198
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FYu)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
544.pdf201,84 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.