Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24868
Назва: | Лексико-стилістичні особливості перекладу художнього тексту німецькою мовою (на матеріалі творчості Сергія Жадана |
Автори: | Лисецька, Наталія Григорівна Карпевич, Альона Михайлівна |
Приналежність: | Волинський національний університет імені Лесі Українки Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Бібліографічний опис: | Лисецька, Н., Карпевич, А. (2024). Лексико-стилістичні особливості перекладу художнього тексту німецькою мовою (на матеріалі творчості Сергія Жадана). Актуальні питання іноземної філології, (20), 24-30. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2024-20-4 |
Конференція/захід: | 20 |
Журнал/збірник: | Актуальні питання іноземної філології |
Дата публікації: | 25-жов-2024 |
Дата внесення: | 28-жов-2024 |
Країна (код): | UA |
Ідентифікатор ORCID: | https://orcid.org/0000-0001-8821-4836 https://orcid.org/0009-0008-2408-9974 |
DOI: | https://doi.org/10.32782/2410-0927-2024-20-4 |
УДК: | 821.112.2.09:81’255.4=00 |
Теми: | художній переклад порівняння трансформація композит стилістичні засоби метафора іронія |
Діапазон сторінок: | 24-30 |
Короткий огляд (реферат): | У статті досліджено лексико-стилістичні особливості перекладу художнього тексту німецькою мовою на прикладі роману Сергія Жадана «Інтернат». Розглянуто поняття художній переклад, його особливості та основні вимоги, яких потрібно притримуватися перекладачу під час перекладацького процесу. Установлено, що художній переклад є не лише прямою передачею тексту іноземною мовою, а й також інструментом культурного освоєння світу, чинником певної культури. Проаналізовано авторський стиль та визначено, що письменнику притаманна низка образно-тропеїчних засобів, як-от: епітет, порівняння, метафора, алегорія, символ. Виявлено, що автор звертається до стилістичного прийому іронії та колористики. Використання різних відтінків темних кольорів від чорного до сірого й темно-синього символізує ситуацію розрухи та безпорадності в регіоні, де проживає головний персонаж. Під час порівняння першоджерела і його німецькомовного варіанта зауважено, до яких перекладацьких трансформацій удаються перекладачі. Простежено, що на морфологічному рівні виконавці найчастіше схильні до засобу створення композит, що є типовим для мови перекладу. Найчастіше виникають варіанти «іменник плюс іменник», «прикметник плюс іменник». Задля збереження сенсу чи уточнення конотації певних мовних одиниць застосовують метод генералізації, трансформації та логізації. На синтаксичному рівні в тексті оригіналу часто трапляються складнопідрядні речення, а також речення, ускладнені дієприкметниковими й дієприслівниковими зворотами. Під час перекладу таких випадків виконавці користуються методом опущення та заміною складного речення простим. У ході дослідження виявлено певні відмінності в перекладі, оскільки структура української й німецької мов відрізняється, неможливо завжди зберегти оригінальні конструкції. Зроблено висновки, що перекладачі, майстерно застосовуючи перекладацькі трансформації, зуміли донести читачеві ідею автора та не порушити естетичної цілісності оригіналу. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24868 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FIF) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
1881.pdf | 306,19 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.