Please use this identifier to cite or link to this item:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24868
Title: | Лексико-стилістичні особливості перекладу художнього тексту німецькою мовою (на матеріалі творчості Сергія Жадана |
Authors: | Лисецька, Наталія Григорівна Карпевич, Альона Михайлівна |
Affiliation: | Волинський національний університет імені Лесі Українки Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Bibliographic description (Ukraine): | Лисецька, Н., Карпевич, А. (2024). Лексико-стилістичні особливості перекладу художнього тексту німецькою мовою (на матеріалі творчості Сергія Жадана). Актуальні питання іноземної філології, (20), 24-30. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2024-20-4 |
Conference/Event: | 20 |
Journal/Collection: | Актуальні питання іноземної філології |
Issue Date: | 25-Oct-2024 |
Date of entry: | 28-Oct-2024 |
Country (code): | UA |
ORCID Id: | https://orcid.org/0000-0001-8821-4836 https://orcid.org/0009-0008-2408-9974 |
DOI: | https://doi.org/10.32782/2410-0927-2024-20-4 |
UDC: | 821.112.2.09:81’255.4=00 |
Keywords: | художній переклад порівняння трансформація композит стилістичні засоби метафора іронія |
Page range: | 24-30 |
Abstract: | У статті досліджено лексико-стилістичні особливості перекладу художнього тексту німецькою мовою на прикладі роману Сергія Жадана «Інтернат». Розглянуто поняття художній переклад, його особливості та основні вимоги, яких потрібно притримуватися перекладачу під час перекладацького процесу. Установлено, що художній переклад є не лише прямою передачею тексту іноземною мовою, а й також інструментом культурного освоєння світу, чинником певної культури. Проаналізовано авторський стиль та визначено, що письменнику притаманна низка образно-тропеїчних засобів, як-от: епітет, порівняння, метафора, алегорія, символ. Виявлено, що автор звертається до стилістичного прийому іронії та колористики. Використання різних відтінків темних кольорів від чорного до сірого й темно-синього символізує ситуацію розрухи та безпорадності в регіоні, де проживає головний персонаж. Під час порівняння першоджерела і його німецькомовного варіанта зауважено, до яких перекладацьких трансформацій удаються перекладачі. Простежено, що на морфологічному рівні виконавці найчастіше схильні до засобу створення композит, що є типовим для мови перекладу. Найчастіше виникають варіанти «іменник плюс іменник», «прикметник плюс іменник». Задля збереження сенсу чи уточнення конотації певних мовних одиниць застосовують метод генералізації, трансформації та логізації. На синтаксичному рівні в тексті оригіналу часто трапляються складнопідрядні речення, а також речення, ускладнені дієприкметниковими й дієприслівниковими зворотами. Під час перекладу таких випадків виконавці користуються методом опущення та заміною складного речення простим. У ході дослідження виявлено певні відмінності в перекладі, оскільки структура української й німецької мов відрізняється, неможливо завжди зберегти оригінальні конструкції. Зроблено висновки, що перекладачі, майстерно застосовуючи перекладацькі трансформації, зуміли донести читачеві ідею автора та не порушити естетичної цілісності оригіналу. |
URI: | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24868 |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Наукові роботи (FIF) |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.