Please use this identifier to cite or link to this item:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/27218
Title: | Методологічна конструкція формування критичного мислення громадян як чинника безпеки в умовах збройного насилля та інформаційної агресії |
Authors: | Курило, Віталій Семенович Караман, Олена Леонідівна Степаненко, Вікторія Іванівна |
Affiliation: | ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Bibliographic description (Ukraine): | Курило В. С., Караман О. Л., Степаненко В. І. Методологічна конструкція формування критичного мислення громадян як чинника безпеки в умовах збройного насилля та інформаційної агресії. Актуальні питання гуманітарних наук. 2024. № 80. Т. 2. С. 215-223. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/80-2-32 |
Journal/Collection: | Актуальні питання гуманітарних наук |
Issue: | 80 |
Volume: | 2 |
Issue Date: | 2024 |
Date of entry: | 21-Jan-2025 |
Publisher: | Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка |
Country (code): | UA |
DOI: | https://doi.org/10.24919/2308-4863/80-2-32 |
UDC: | 159.955.1:316.343-054.5]:[351.862.4:342.78](477.52/.6) |
Keywords: | безпека війна збройне насилля інформаційна агресія критичне мислення концепція методологія |
Page range: | 215-223 |
Abstract: | У статті визначено сутність і зміст основних складових методологічної конструкції формування критичного мислення громадян як чинника безпеки в умовах збройного насилля та інформаційної агресії: ідентифікація властивостей теорій критичного мислення, встановлення об’єктно-предметного поля, обґрунтування методології та прогнозування напрямів розвитку проблеми дослідження. Визначено основні підходи, на яких ґрунтується сучасна концепція формування критичного мислення. Звернено увагу, що критичність мислення передбачає співвіднесення реальності з системою цінностей, коли в процесі оцінювання встановлюються різноманітні зв’язки, суб’єкт приписує цінність певному об’єкту, а об’єкт є предметом оцінки, якому приписується цінність. Методологічну конструкцію формування критичного мислення громадян як чинника безпеки в умовах збройного насилля та інформаційної агресії побудовано з урахуванням чотирьох рівнів методології: філософського, загальнонаукового, конкретно-наукового і технологічного. Зазначено, що ці рівні створюють складну ієрархічну систему інтеграції і комплементарного взаємозв’язку фундаментальних наукових підходів – аксіологічного, культурологічного, соціокультурного, структурно-функціонального, конфліктологічного, біхевіористського, середовищного, синергетичного, суб’єктно-діяльнісного, компетентнісного, контекстного, особистісно зорієнтованого, технологічного, герменевтичного, діалогічного. Визначено напрями прогнозування розвитку проблеми дослідження, які пов’язані з необхідністю перегляду безпекових концепцій, формуванням механізмів щодо гарантування безпеки громадян і територій, механізмів відновлення окремих інфраструктурних складових, постраждалих територій, країни в цілому як в умовах війни, так і повоєнного відновлення, подальшим розробленням теорії та методики метакогнітивного розвитку. |
Sponsorship: | Публікація містить результати досліджень, проведених за грантової підтримки Національного фонду досліджень України за проєктом 2021.01/0021 «Формування критичного мислення громадян як чинник безпеки в умовах збройного насилля та інформаційної агресії на Сході України». |
URI: | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/27218 |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Наукові роботи (FP) |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.