Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/27000
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЖуйкова, Маргарита Василівна-
dc.date.accessioned2025-01-07T12:37:40Z-
dc.date.available2025-01-07T12:37:40Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationЖуйкова М. В. Поточне знання vs. наукове знання в дефініціях загальних тлумачних словників. Синопсис: текст, контекст, медіа. 2024, 30(1), с. 34–42. https://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.1.5uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/27000-
dc.description.abstractАктуальність розвідки визначається постіи ним інтересом, якии викликають у мово-знавців словникові визначення, особливо дефініції іменникової лексики. Кожне визна-чення є мікротекстом, якии відбиває певнии погляд на світ того кола лексикографів, які працювали над конкретним словником. У сучасних тлумачних словниках проявляються дві протилежні тенденції при описі лексичного значення: по-перше, орієнтація на те знання, яким володіє пересічнии мовець, по-друге, намагання втілювати в них сучасні наукові досягнення. Мета дослідження: показати різницю в способах і формах представ-лення знань про позамовні об’єкти в тлумачних словниках різної орієнтації , а також про-аналізувати деякі вади так званих наукових дефініціи . Предметоманалізу є дефініції конкретної іменникової лексики, які вибрано зі словників украї нської , польської та анг-ліи ської мов, створених у другіи половині XX ст. Основним методом дослідження мате-ріалу є семантичнии аналіз словникових дефініціи , доповнении прии омом зіставлення визначень із різних словників.Результати дослідження. Труднощі побудови словникових визначень іменників —номінаціи природних об’єктів (наприклад, крові, вуха, ока, блискавки, місяця, зірок, гри-бів тощо) —викликані тим, що пізнання таких реаліи є тривалим процесом. Людина як суб’єкт пізнання відкриває в реаліях багато різноманітних рис і будує свої уявлення про них залежно від глибини аналізу та рівня ї х осмислення. Відповідно, словникові дефініції можуть бути побудовані або з орієнтацією на поточне знання, або з опертям на досяг-нення науки. Дефініції останнього типу неминуче включають до свого складу терміни, які позначають понятіи нии апарат певної галузі знань. Через це наукові дефініції втра-чають необхідну для користувачів словників пояснювальну спроможність і виявляються неадекватними. Саме в наукових визначеннях трапляється чимало вад, недоліків, а інколи и прямих фактичних помилок, спричинених відсутністю енциклопедичних знань у самих лексикографів і потребою отримувати ці знання зі спеціалізованих джерел.uk_UK
dc.format.extent34-42-
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherСтоличний університет ім. Бориса Грінченкаuk_UK
dc.subjectтлумачнии словникuk_UK
dc.subjectдефініціяuk_UK
dc.subjectвади дефініційuk_UK
dc.subjectнатуроб’єктuk_UK
dc.subjectпоточна картина світуuk_UK
dc.subjectнаукова картина світуuk_UK
dc.subjectнаукова термінологіяuk_UK
dc.titleПоточне знання vs. наукове знання в дефініціях загальних тлумачних словниківuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.28925/2311-259x.2024.1.5-
dc.citation.issue30(1)-
dc.citation.journalTitleСинопсис: текст, контекст, медіа-
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.relation.referencesenSłownik języka polskiego. Red. W. Doroszewski, t. I—XI. URL: http://doroszewski.pwn.pl/uk_UK
dc.relation.referencesenSłownik języka polskiego. Red. M. Szymcak.uk_UK
dc.relation.referencesenSłownik współczesnego języka polskiego. Red. B. Dunaj. Warszawa. 1996.uk_UK
dc.relation.referencesenThe Collins English Dictionary. URL: http://www.collinsdictionary.com.uk_UK
dc.relation.referencesenCollins COBUILD English Language Dictionary. URL: http://www.collinsdictionary.com.uk_UK
dc.relation.referencesenInny słownik języka polskiego. Red. M. Bańko. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. T. 1—2. 2000.uk_UK
dc.relation.referencesenSłownik stereotypów i symboli ludowych. Lublin : UMCS. 1996—.uk_UK
dc.relation.referencesenUniwersalny słownik języka polskiego. Red. S. Dubisz. Warszawa : Wydawnictwo Naukowe PWN, 2003. Wersja komputerowa [CD-ROM], 2004.uk_UK
dc.relation.referencesenWielki słownik języka polskiego. Red. P. Żmigrodzki. URL: https://wsjp.pl/index.php?pwh=0uk_UK
dc.relation.references1. Жуйкова М.В. (2020). «Словникова» анатомія людини: особливості тлумачення соматичної лексики у словниках української, польської, російської та англійської мов. Вісник Харківського націон. університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Філологія». В. 86. С. 87—95.uk_UK
dc.relation.references2. Ренчка Інна (2018). Лексикон тоталітаризму. Київ : Кліо. 232 с.uk_UK
dc.relation.references3. Agerbo, Heidi (2018). Explaining meaning in lexicographical information tools. In P. A. Fuertes-Olivera (Ed.), The Routledge Handbook of Lexicography (pp. 58–77).uk_UK
dc.relation.references4. Bańko, Mirosław (2001). Z pogranicza leksykografii i językoznawstwa. Warszawa. 336 s.uk_UK
dc.relation.references5. Bartmiński, Jerzy (1990). Punkt widzenia, perspektywa, językowy obraz świata. [w:] Językowy obraz świata. Lublin : UMCS. S. 109—127.uk_UK
dc.relation.references6. Hartmann R.R.K., James, Gregory (1998). Dictionary of Lexicography. Routledge. 176 p.uk_UK
dc.relation.references7. Jackson, Howard (2002). Lexicography : An Introduction. Taylor & Francis Routledge. 190 p.uk_UK
dc.relation.references8. Kucała, Marian (2000). Definicje słownikowe charakteru encyclopedycznego. [w:] Kucała M. Polszczysna dawna i współczesna. Kraków. S. 491— 494.uk_UK
dc.relation.references9. Kubicka, Emilia, Czelakowska, Anna (2015). O definiowaniu i definicjach słownikowych z punktu widzenia wykładni językowej. Kwartalnik Sądowy Apelacji Gdańskiej. IV. S. 99—125.uk_UK
dc.relation.references10. Leksykografia. Słownik specjalistyczny (2020). Red. Monika Bielińska. Kraków : Towarzystwo Autorów i Wydawców Prac Naukowych UNIVERSITAS. 480 s.uk_UK
dc.relation.references11. Mikołajczak-Matyja, Nawoja (1998). Definiowanie pojęć przez przeciętnych użytkowników języka i przez leksykografów. Poznań. 199 s.uk_UK
dc.relation.references12. Piotrowski, Tadeusz (2001). Zrozumieć leksykografię. Warszawa. 244 s.uk_UK
dc.relation.references13. Żmigrodzki, Piotr (2008). Słowo – słownik – rzeczywistość. Z problemów leksykografii i metaleksykografii. Kraków : Lexis. 230 s.uk_UK
dc.relation.references14. Żmigrodzki, Piotr (2009). Wprowadzenie do leksykografii polskiej. Katowice. Wydawnictwo Uniwersytetu Śląskiego. 310 s.uk_UK
dc.subject.udc811.161.2’373.46uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FIF)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Zhuikova.pdf765,79 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.