Мовленнєвий етикет у літературі та міжособистісному спілкуванні: соціолінгвістичний підхід

Abstract

Робота «Мовленнєвий етикет у літературі та міжособистісному спілкуванні: соціолінгвістичний підхід» присвячена комплексному аналізу мовленнєвого етикету, який є важливим елементом соціальної взаємодії, що регулює міжособистісну комунікацію. Актуальність дослідження зумовлена значенням мовленнєвого етикету у формуванні соціальних відносин і його здатністю відображати культурні особливості різних спільнот. Дослідження охоплює соціолінгвістичний аналіз мовленнєвих формул ввічливості у романах Дж. Д. Селінджера «Ловець у житі» та Е. Бронте «Незнайомка з Вілдфел-Голу». Обрані твори представляють різні епохи та культурні контексти: американське суспільство середини ХХ століття та вікторіанську Англію ХІХ століття. Це дозволило провести порівняння мовленнєвих стратегій і норм етикету, характерних для різних історичних періодів. Робота розглядає ключові аспекти мовленнєвого етикету: теоретичні основи, його функції та значення в англомовному суспільстві. Важливе місце відведено аналізу рівнів ввічливого спілкування (офіційний, нейтральний, фамільярний), характеристикам етикетних формул та їх зв’язку з соціальними факторами, такими як статус, стать і вік співрозмовників. Досліджено елементи невербального спілкування, які доповнюють вербальні формули етикету, та їхнє використання у літературних творах для відображення емоцій, намірів та соціального статусу персонажів. Особливу увагу приділено функціям сленгу у мовленнєвому етикеті. У романі «Ловець у житі» він виступає засобом комунікації, що відображає бунтарський характер головного героя та його протистояння суспільним нормам. Натомість у творі Е. Бронте сленг відсутній, що зумовлено соціокультурними особливостями вікторіанської епохи. Наукова новизна роботи полягає у соціолінгвістичному підході до аналізу мовленнєвих етикетних формул у зазначених творах. Використано широкий спектр методів, зокрема методи порівняння, опису, суцільної вибірки, аналізу та синтезу, що дозволило глибше дослідити міжособистісну комунікацію через літературні твори. Практичне значення роботи полягає у можливості використання її результатів у викладанні прикладної лінгвістики, культурології, етикету, перекладознавства, а також під час складання навчальних матеріалів. Структура роботи включає вступ, два розділи з висновками, загальні висновки, список використаних джерел та додатки. Робота містить 87 сторінку основного тексту, три додатки на 25 сторінках, дві таблиці та два рисунки.