Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25076
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorТихомирова, Євгенія Борисівна-
dc.date.accessioned2024-11-08T19:15:40Z-
dc.date.available2024-11-08T19:15:40Z-
dc.date.issued2023-09-
dc.identifier.citationТихомирова Є.Б. (2023). Кліматична дезінформація: трактування та суміжні поняття. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 3 (17). С. 244-260. DOI : https://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-03-244-260uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25076-
dc.description.abstractДосліджено визначення кліматичної дезінформації та основних споріднених слів і фраз. Певну увагу приділено аналізу актуальності проблеми кліматичної дезінформації. Зазначено, що актуальність проблеми кліматичної дезінформації обумовлена кількома чинниками: складністю науки про зміну клімату в процесах, які становлять її феноменологію; існуванням різних парадигм у трактуванні причин та наслідків кліматичних змін; тим, що більшість людей не обізнана з проблемами, пов’язаними зі зміною клімату, поки що у світі не розв’язана проблема кліматичної грамотності населення; найбільшими розповсюджувачами кліматичної дезінформації дедалі частина стають со ціальні мережі, котрі є одним із найпопулярніших джерел кліматичної дезінформації; дезінформація про науку щодо клімату та її рішення безпо-середньо перешкоджають потрібним політичним діям, зазначається, що навіть ненавмисно та без злого наміру поширена мізінформація може мати шкідливі наслідки.Проаналізовано визначення базового терміна досліджуваної проблеми – «дезінформація» в англо- й українському мовному просторі (кліматична мізінформація, дезінформація, малінформація). Визначено, що останній термін – малінформація – трапляється в англомовному інформаційному просторі нечасто. Навіть не у всіх словниках він наявний. Залежно від зв’язку цих понять із кліматом уживаються терміни «кліма-тич на дезінформація», «дезінформація щодо клімату», «дезінформація щодо кліматичних змін». У статті як робочі терміни застосовують всі три поняття, спираючись на концептуальний вимір, запропонований у звіті Ради Європи, який ґрунтується на параметрах шкоди та брехні: кліматичні мізінформація, дезінформація й малінформація.Звертається увага на класифікації тверджень про міз/дезінформацію щодо клімату, яку створили вчені з різних країн. В одній із них ідеться про п’ять основних наративів: «глобального потепління не відбувається», «парникові гази людини не спричиняють глобальне потепління», «вплив клімату непоганий», «кліматичні рішення не працюватимуть» і «кліматичний рух/наука є ненадійний». Одним із критеріїв класифікації можуть бути методи та прийоми дезінформації про клімат і кліматичну політикуuk_UK
dc.format.extent244-260-
dc.language.isoukuk_UK
dc.subjectкліматuk_UK
dc.subjectкліматичні зміни-
dc.subjectкліматична дезінформація-
dc.subjectмалінформація-
dc.subjectмізінформація-
dc.subjectфейки.-
dc.titleКліматична дезінформація: трактування та суміжні поняттяuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.29038/2524-2679-2023-03-244-260-
dc.citation.issue3 (17)-
dc.citation.journalTitleМіжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії-
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українки, професор кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу,uk_UK
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.subject.udc327:070.16uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FMV)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
244-260.pdf1,49 MBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.