Please use this identifier to cite or link to this item:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24817
Title: | Мовне табу й евфемізми у фольклорних текстах із Західного Полісся |
Authors: | Грицевич, Юрій Васильович |
Affiliation: | Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Bibliographic description (Ukraine): | Грицевич Ю. В. Мовне табу й евфемізми у фольклорних текстах із Західного Полісся. Актуальні питання гуманітарних наук. Одеса : ВД «Гельветика», 2024. Вип. 77. Т. 1. С. 190–195. |
Journal/Collection: | Актуальні питання гуманітарних наук |
Issue: | 77 |
Volume: | 1 |
Issue Date: | 2024 |
Date of entry: | 17-Oct-2024 |
Country (code): | UA |
Place of the edition/event: | Видавничий дім «Гельветика» |
DOI: | https://doi.org/10.24919/2308-4863/77-1-25 |
UDC: | 811.161.2’373.49:398(477.41/.42) |
Keywords: | евфемізм мовне табу табуйована лексика лексико-семантична група фольклорний текст Західне Полісся |
Page range: | 190–195 |
Abstract: | У статті проаналізовано вербальну актуалізацію мовного табу на матеріалі збірників фольклорних текстів із Західного Полісся. Систематизація й узагальнення аналізованих табуйованих лінгвоодиниць дозволила автору виділити два основні блоки застережень чи заборон у комунікації: 1) субститути на позначення фізіологічних аспектів функціонування людського організму (зокрема екскреторної, сечостатевої, репродуктивної систем); 2) евфемізми, які визначають, корегують чи регламентують поведінку людини як члена суспільства, зважаючи на традиційні релігійні чи морально-етичні засади українського народу (осуд алкоголізму, розпусного життя, низького рівня інтелектуального розвитку тощо). Появу евфемізмів і табу можна пояснити кількома факторами: а) уникнення прямої номінації небажаного, неприйнятного денотата, який може викликати негативні, небажані емоції, як-от: назви чоловічих і жіночих статевих органів, інтимних відносин, смерті та ін.; б) пом’якшення, вуалювання предмета повідомлення, про який можна здогадатися з контексту висловлюваного, задля уникнення комунікативного дискомфорту; 3) архаїчні пережитки й заборони, пов’язані з певними словами, віруваннями в сакральну силу слова. За структурою лексичні репрезентанти, які регулюють появу пересторог у мовленні, диференціюємо на одно- й двослівні поняття та багатолексемні структури, ядром яких є іменники та/або дієслова. Для інтерпретації широкого пласту вторинних найменувань задіяно такі лінгвістичні методи: описовий (з метою систематизації й класифікації фактажу, який прямо чи опосередковано відображає лінгво- й етнокультурні особливості світосприйняття західних поліщуків); контекстуальний (сприяє точному й глибшому розумінню додаткових семантичних нашарувань, смислових наповнень, нових конотацій). Принагідно помічено, що зафіксовані конструкції можуть паралельно функціонувати з такою ж семантикою і в інших українських діалектах. Територіальне маркування аналізованих лінгвоодиниць реалізується насамперед на фонетичному й лексичному рівні через збереження упорядниками фольклорних текстів найбільш виразних живомовних рис західнополіського ареалу. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в продовженні поглибленого студіювання просторово-значеннєвого варіювання евфемізмів із залученням ширшого спектра фольклорних свідчень. |
URI: | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24817 |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Наукові роботи (FFG) |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.