Please use this identifier to cite or link to this item: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24817
Title: Мовне табу й евфемізми у фольклорних текстах із Західного Полісся
Authors: Грицевич, Юрій Васильович
Affiliation: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Bibliographic description (Ukraine): Грицевич Ю. В. Мовне табу й евфемізми у фольклорних текстах із Західного Полісся. Актуальні питання гуманітарних наук. Одеса : ВД «Гельветика», 2024. Вип. 77. Т. 1. С. 190–195.
Journal/Collection: Актуальні питання гуманітарних наук
Issue: 77
Volume: 1
Issue Date: 2024
Date of entry: 17-Oct-2024
Country (code): UA
Place of the edition/event: Видавничий дім «Гельветика»
DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/77-1-25
UDC: 811.161.2’373.49:398(477.41/.42)
Keywords: евфемізм
мовне табу
табуйована лексика
лексико-семантична група
фольклорний текст
Західне Полісся
Page range: 190–195
Abstract: У статті проаналізовано вербальну актуалізацію мовного табу на матеріалі збірників фольклорних текстів із Західного Полісся. Систематизація й узагальнення аналізованих табуйованих лінгвоодиниць дозволила автору виділити два основні блоки застережень чи заборон у комунікації: 1) субститути на позначення фізіологічних аспектів функціонування людського організму (зокрема екскреторної, сечостатевої, репродуктивної систем); 2) евфемізми, які визначають, корегують чи регламентують поведінку людини як члена суспільства, зважаючи на традиційні релігійні чи морально-етичні засади українського народу (осуд алкоголізму, розпусного життя, низького рівня інтелектуального розвитку тощо). Появу евфемізмів і табу можна пояснити кількома факторами: а) уникнення прямої номінації небажаного, неприйнятного денотата, який може викликати негативні, небажані емоції, як-от: назви чоловічих і жіночих статевих органів, інтимних відносин, смерті та ін.; б) пом’якшення, вуалювання предмета повідомлення, про який можна здогадатися з контексту висловлюваного, задля уникнення комунікативного дискомфорту; 3) архаїчні пережитки й заборони, пов’язані з певними словами, віруваннями в сакральну силу слова. За структурою лексичні репрезентанти, які регулюють появу пересторог у мовленні, диференціюємо на одно- й двослівні поняття та багатолексемні структури, ядром яких є іменники та/або дієслова. Для інтерпретації широкого пласту вторинних найменувань задіяно такі лінгвістичні методи: описовий (з метою систематизації й класифікації фактажу, який прямо чи опосередковано відображає лінгво- й етнокультурні особливості світосприйняття західних поліщуків); контекстуальний (сприяє точному й глибшому розумінню додаткових семантичних нашарувань, смислових наповнень, нових конотацій). Принагідно помічено, що зафіксовані конструкції можуть паралельно функціонувати з такою ж семантикою і в інших українських діалектах. Територіальне маркування аналізованих лінгвоодиниць реалізується насамперед на фонетичному й лексичному рівні через збереження упорядниками фольклорних текстів найбільш виразних живомовних рис західнополіського ареалу. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в продовженні поглибленого студіювання просторово-значеннєвого варіювання евфемізмів із залученням ширшого спектра фольклорних свідчень.
URI: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24817
Content type: Article
Appears in Collections:Наукові роботи (FFG)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
27.pdf346,82 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.