Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24817
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorГрицевич, Юрій Васильович-
dc.date.accessioned2024-10-17T11:05:47Z-
dc.date.available2024-10-17T11:05:47Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationГрицевич Ю. В. Мовне табу й евфемізми у фольклорних текстах із Західного Полісся. Актуальні питання гуманітарних наук. Одеса : ВД «Гельветика», 2024. Вип. 77. Т. 1. С. 190–195.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24817-
dc.description.abstractУ статті проаналізовано вербальну актуалізацію мовного табу на матеріалі збірників фольклорних текстів із Західного Полісся. Систематизація й узагальнення аналізованих табуйованих лінгвоодиниць дозволила автору виділити два основні блоки застережень чи заборон у комунікації: 1) субститути на позначення фізіологічних аспектів функціонування людського організму (зокрема екскреторної, сечостатевої, репродуктивної систем); 2) евфемізми, які визначають, корегують чи регламентують поведінку людини як члена суспільства, зважаючи на традиційні релігійні чи морально-етичні засади українського народу (осуд алкоголізму, розпусного життя, низького рівня інтелектуального розвитку тощо). Появу евфемізмів і табу можна пояснити кількома факторами: а) уникнення прямої номінації небажаного, неприйнятного денотата, який може викликати негативні, небажані емоції, як-от: назви чоловічих і жіночих статевих органів, інтимних відносин, смерті та ін.; б) пом’якшення, вуалювання предмета повідомлення, про який можна здогадатися з контексту висловлюваного, задля уникнення комунікативного дискомфорту; 3) архаїчні пережитки й заборони, пов’язані з певними словами, віруваннями в сакральну силу слова. За структурою лексичні репрезентанти, які регулюють появу пересторог у мовленні, диференціюємо на одно- й двослівні поняття та багатолексемні структури, ядром яких є іменники та/або дієслова. Для інтерпретації широкого пласту вторинних найменувань задіяно такі лінгвістичні методи: описовий (з метою систематизації й класифікації фактажу, який прямо чи опосередковано відображає лінгво- й етнокультурні особливості світосприйняття західних поліщуків); контекстуальний (сприяє точному й глибшому розумінню додаткових семантичних нашарувань, смислових наповнень, нових конотацій). Принагідно помічено, що зафіксовані конструкції можуть паралельно функціонувати з такою ж семантикою і в інших українських діалектах. Територіальне маркування аналізованих лінгвоодиниць реалізується насамперед на фонетичному й лексичному рівні через збереження упорядниками фольклорних текстів найбільш виразних живомовних рис західнополіського ареалу. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в продовженні поглибленого студіювання просторово-значеннєвого варіювання евфемізмів із залученням ширшого спектра фольклорних свідчень.uk_UK
dc.format.extent190–195-
dc.language.isoukuk_UK
dc.subjectевфемізмuk_UK
dc.subjectмовне табуuk_UK
dc.subjectтабуйована лексикаuk_UK
dc.subjectлексико-семантична групаuk_UK
dc.subjectфольклорний текстuk_UK
dc.subjectЗахідне Поліссяuk_UK
dc.titleМовне табу й евфемізми у фольклорних текстах із Західного Поліссяuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.24919/2308-4863/77-1-25-
dc.citation.issue77-
dc.citation.journalTitleАктуальні питання гуманітарних наук-
dc.citation.volume1-
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.coverage.placenameВидавничий дім «Гельветика»uk_UK
dc.subject.udc811.161.2’373.49:398(477.41/.42)uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FFG)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
27.pdf346,82 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.