Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24183
Назва: Засоби вираження суб’єктно-адресатних відношень у спонукальних висловленнях української мови
Автори: Межов, Олександр Григорович
Костусяк, Наталія Миколаївна
Здіховська, Тетяна Вікторівна
Бібліографічний опис: Межов О. Г., Костусяк Н. М., Здіховська Т. В. Засоби вираження суб’єктно-адресатних відношень у спонукальних висловленнях української мови. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія: зб. наук. пр. Одеса : Гельветика, 2024. Вип. 65. С. 73–77. DOI : https://doi.org/10.32782/2409-1154.2024.65.17.
Журнал/збірник: Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія
Випуск/№ : 65
Дата публікації: тра-2024
Дата внесення: 4-чер-2024
Країна (код): UA
DOI: https://doi.org/10.32782/2409-1154.2024.65.17
УДК: 811.161.2’37
Теми: спонукальні висловлення
суб’єктно-адресатні відношення
відмінок
модальність
валентність
синтаксема
речення
Діапазон сторінок: 73–77
Короткий огляд (реферат): У статті здійснено системний аналіз засобів вираження суб’єктно-адресатних відношень у прямих висловленнях спонукальної модальності, дібраних із текстів художнього та розмовного стилів сучасної української мови. Схарактеризовано семантику предикатних синтаксем як ядра пропозиційної структури спонукальних речень. Виявлено валентний потенціал, лексичне наповнення та морфологічні засоби вираження предикатів. Встановлено компонентний склад зумовлених валентністю предиката субстанційних синтаксем. Визначено відмінкові варіянти суб’єктних та адресатних синтаксем, характер семантико-синтаксичних відношень між ними. Описано можливості експліцитного / імпліцитного вираження семантичних компонентів спонукальних висловлень. У пропозиційній структурі прямих спонукальних речень найчастіше функціонують дієслівні предикати фізичної, психоемоційної, розумової та мовленнєвої діяльності переважно з інтенціями наказу та прохання в імперативних, перформативних та інфінітивних формах дієслова. Валентність таких дієслівних предикатів передбачає обов’язкові експліцитно чи імпліцитно виражені субстанційні синтаксеми (суб’єктну у називному відмінку, адресатну – в давальному або суб’єктно-адресатну – у кличному) та зрідка факультативні (об’єктну, локативну, інструментальну). Суб’єктно-адресатні відношення, які виникають за посередництвом предикатної синтаксеми, відображають стосунки між мовцем та адресатом мовлення у конкретних спонукальних комунікативних актах, зокрема ілокутивні наміри наказу, прохання, благання, вимоги, команди, заклику тощо. Такі комунікативно-прагматичні інтенції можуть мати як експліцитне вираження за допомогою відповідних типів предикатів, так і бути прихованими. Попри структурні відмінності, усі розглянуті спонукальні висловлення як синтаксичні синоніми, об’єднані єдиним пропозиційним змістом, репрезентованим сукупність семантем, що віддзеркалюють базові суб’єктно-адресатні відношення в загальній системі спонукальності.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24183
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FFG)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
2409-1154.2024.65.17.pdf393,64 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.