Please use this identifier to cite or link to this item:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24183
Title: | Засоби вираження суб’єктно-адресатних відношень у спонукальних висловленнях української мови |
Authors: | Межов, Олександр Григорович Костусяк, Наталія Миколаївна Здіховська, Тетяна Вікторівна |
Bibliographic description (Ukraine): | Межов О. Г., Костусяк Н. М., Здіховська Т. В. Засоби вираження суб’єктно-адресатних відношень у спонукальних висловленнях української мови. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія: зб. наук. пр. Одеса : Гельветика, 2024. Вип. 65. С. 73–77. DOI : https://doi.org/10.32782/2409-1154.2024.65.17. |
Journal/Collection: | Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія |
Issue: | 65 |
Issue Date: | May-2024 |
Date of entry: | 4-Jun-2024 |
Country (code): | UA |
DOI: | https://doi.org/10.32782/2409-1154.2024.65.17 |
UDC: | 811.161.2’37 |
Keywords: | спонукальні висловлення суб’єктно-адресатні відношення відмінок модальність валентність синтаксема речення |
Page range: | 73–77 |
Abstract: | У статті здійснено системний аналіз засобів вираження суб’єктно-адресатних відношень у прямих висловленнях спонукальної модальності, дібраних із текстів художнього та розмовного стилів сучасної української мови. Схарактеризовано семантику предикатних синтаксем як ядра пропозиційної структури спонукальних речень. Виявлено валентний потенціал, лексичне наповнення та морфологічні засоби вираження предикатів. Встановлено компонентний склад зумовлених валентністю предиката субстанційних синтаксем. Визначено відмінкові варіянти суб’єктних та адресатних синтаксем, характер семантико-синтаксичних відношень між ними. Описано можливості експліцитного / імпліцитного вираження семантичних компонентів спонукальних висловлень. У пропозиційній структурі прямих спонукальних речень найчастіше функціонують дієслівні предикати фізичної, психоемоційної, розумової та мовленнєвої діяльності переважно з інтенціями наказу та прохання в імперативних, перформативних та інфінітивних формах дієслова. Валентність таких дієслівних предикатів передбачає обов’язкові експліцитно чи імпліцитно виражені субстанційні синтаксеми (суб’єктну у називному відмінку, адресатну – в давальному або суб’єктно-адресатну – у кличному) та зрідка факультативні (об’єктну, локативну, інструментальну). Суб’єктно-адресатні відношення, які виникають за посередництвом предикатної синтаксеми, відображають стосунки між мовцем та адресатом мовлення у конкретних спонукальних комунікативних актах, зокрема ілокутивні наміри наказу, прохання, благання, вимоги, команди, заклику тощо. Такі комунікативно-прагматичні інтенції можуть мати як експліцитне вираження за допомогою відповідних типів предикатів, так і бути прихованими. Попри структурні відмінності, усі розглянуті спонукальні висловлення як синтаксичні синоніми, об’єднані єдиним пропозиційним змістом, репрезентованим сукупність семантем, що віддзеркалюють базові суб’єктно-адресатні відношення в загальній системі спонукальності. |
URI: | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24183 |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Наукові роботи (FFG) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
2409-1154.2024.65.17.pdf | 393,64 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.