Please use this identifier to cite or link to this item:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22760
Title: | Зовнішньполітичні позиції партії зелених Німеччини |
Other Titles: | Foreign political positions of the green party of Germany |
Authors: | Новак, Олександр |
Affiliation: | Східнoєврoпeйський нaціoнaльний yнівeрситeт імeні Лeсі Укрaїнки |
Bibliographic description (Ukraine): | Новак О. Зовнішньполітичні позиції партії зелених Німеччини // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини. 2020. № 2(406). С.141-145 |
Journal/Collection: | Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини |
Issue: | 2(406) |
Issue Date: | 2020 |
Date of entry: | 11-Sep-2023 |
Publisher: | Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки |
Country (code): | UA |
Keywords: | Німеччина зовнішня політика Партія зелених «зелені» ідеологія |
Page range: | 141-145 |
Abstract: | Політична партія Німеччини «Союз-90/Зелені» (частіше вживана назва – Партія зелених) заснована в 1993 році на об’єднавчому з’їзді східнонімецького «Союзу-90» і федеральної Партії зелених. Відповідно до своєї ідеології партія має яскраво виражений екологічний характер. Важлива складова частина її програми – поєднання ринкової економіки з необхідністю збереження природи й навколишнього середовища під державним контролем. Німецькі «зелені» досягли відмови від атомної енергії, виступають за освоєння та використання поновлюваних джерел енергії. Хоча не всі цілі Партії зелених є досяжними, їхні концепції в галузі екології не лише дали змогу серйозно поліпшити ситуацію в цій галузі на території Німеччини, але й змусили всі основні політичні партії ФРН внести відповідні положення у свої програми. У зовнішньополітичному вимірі основна ідея партії ґрунтується на пацифізмі та мирі, тобто відмови від будь-яких військових методів вирішення конфліктів. Проте партія змінила свою думку з цього питання значною мірою під впливом Йошки Фішера, який був міністром закордонних справ Німеччини й ініціював участь держави у військовій операції НАТО в Югославії. Протягом тривалого часу «зелені» послідовно підтримували Туреччину в її євроінтеграційних прагненнях. Однак, зважаючи на проведення більш агресивної політики Туреччини стосовно Сирії, партія почала виступати проти режиму Реджепа Ердогана. Опитування різних соціологічних інститутів, зроблених у першій половині 2020 р., різняться, але практично всі вони вказують на те, що є зараз у «зелених» електоральної бази вистачило б для того, щоб увійти в уряд на правах молодшого партнера консерваторів, замінивши в цій ролі соціал-демократів. З огляду на зростання популярності Партії зелених, постає необхідність детального вивчення її зовнішньополітичних орієнтирів, які, ураховуючи статус Німеччини в Європейському Союзі, потенційно матимуть вплив не лише на німецьку, а й на загальноєвропейську політику. |
URI: | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22760 |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Серія "Міжнародні відносини", 2020, № 2 (406) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
НВ_МВ_2020_2-141-145.pdf | 275,78 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.