Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22760
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorНовак, Олександр-
dc.date2020-
dc.date.accessioned2023-09-11T08:09:35Z-
dc.date.available2023-09-11T08:09:35Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.citationНовак О. Зовнішньполітичні позиції партії зелених Німеччини // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини. 2020. № 2(406). С.141-145uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22760-
dc.description.abstractПолітична партія Німеччини «Союз-90/Зелені» (частіше вживана назва – Партія зелених) заснована в 1993 році на об’єднавчому з’їзді східнонімецького «Союзу-90» і федеральної Партії зелених. Відповідно до своєї ідеології партія має яскраво виражений екологічний характер. Важлива складова частина її програми – поєднання ринкової економіки з необхідністю збереження природи й навколишнього середовища під державним контролем. Німецькі «зелені» досягли відмови від атомної енергії, виступають за освоєння та використання поновлюваних джерел енергії. Хоча не всі цілі Партії зелених є досяжними, їхні концепції в галузі екології не лише дали змогу серйозно поліпшити ситуацію в цій галузі на території Німеччини, але й змусили всі основні політичні партії ФРН внести відповідні положення у свої програми. У зовнішньополітичному вимірі основна ідея партії ґрунтується на пацифізмі та мирі, тобто відмови від будь-яких військових методів вирішення конфліктів. Проте партія змінила свою думку з цього питання значною мірою під впливом Йошки Фішера, який був міністром закордонних справ Німеччини й ініціював участь держави у військовій операції НАТО в Югославії. Протягом тривалого часу «зелені» послідовно підтримували Туреччину в її євроінтеграційних прагненнях. Однак, зважаючи на проведення більш агресивної політики Туреччини стосовно Сирії, партія почала виступати проти режиму Реджепа Ердогана. Опитування різних соціологічних інститутів, зроблених у першій половині 2020 р., різняться, але практично всі вони вказують на те, що є зараз у «зелених» електоральної бази вистачило б для того, щоб увійти в уряд на правах молодшого партнера консерваторів, замінивши в цій ролі соціал-демократів. З огляду на зростання популярності Партії зелених, постає необхідність детального вивчення її зовнішньополітичних орієнтирів, які, ураховуючи статус Німеччини в Європейському Союзі, потенційно матимуть вплив не лише на німецьку, а й на загальноєвропейську політику.uk_UK
dc.format.extent141-145-
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherСхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectНімеччинаuk_UK
dc.subjectзовнішня політикаuk_UK
dc.subjectПартія зеленихuk_UK
dc.subject«зелені»uk_UK
dc.subjectідеологіяuk_UK
dc.titleЗовнішньполітичні позиції партії зелених Німеччиниuk_UK
dc.title.alternativeForeign political positions of the green party of Germanyuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.citation.issue2(406)-
dc.citation.journalTitleНауковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини-
dc.contributor.affiliationСхіднoєврoпeйський нaціoнaльний yнівeрситeт імeні Лeсі Укрaїнкиuk_UK
dc.coverage.countryUAuk_UK
Розташовується у зібраннях:Серія "Міжнародні відносини", 2020, № 2 (406)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
НВ_МВ_2020_2-141-145.pdf275,78 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.