Please use this identifier to cite or link to this item:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21648
Title: | Імунітет Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої у ході збройної агресії проти України |
Authors: | Спєсівцев, Денис Сергійович |
Affiliation: | Волинський національний університет імені Лесі Українки |
Bibliographic description (Ukraine): | Спєсівцев Д. С. Імунітет Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої у ході збройної агресії проти України. Право і суспільство. 2022. № 5. С. 54–59. DOI : https://doi.org/10.32842/2078-3736/2022.5.9 |
Journal/Collection: | Право і суспільство |
Issue: | 5 |
Issue Date: | 2022 |
Date of entry: | 2-Jan-2023 |
Publisher: | Видавничий дім «Гельветика» |
Country (code): | UA |
DOI: | https://doi.org/10.32842/2078-3736/2022.5.9 |
UDC: | 347.5+341.384 |
Keywords: | Цивільне право війна «спеціальна військова операція» імунітет держави цивільно-правова відповідальність відшкодування шкоди |
Page range: | 54–59 |
Abstract: | Стаття присвячена визначенню правової природи імунітету держави, його видів, а також порядку застосування цієї концепції у випадку притягнення до цивільно-правової відповідальності держави, яка завдала шкоду особистим немайновим благами фізичних осіб, а також майновим благам фізичних, юридичних осіб і публічних утворень у ході збройної агресії проти іншої країни. Піднята проблема розглядається в аспекті збройної агресії Російської Федерації проти України. Автор звертається до судової практики українських судів щодо вирішення відповідної проблематики. Глибокому осмисленню піддається сутність імунітету держави з точки зору державного суверенітету, а також випадки обмеження у застосуванні принципу державного імунітету. Формується висновок, що концепція абсолютного судового імунітету держави у тому числі і у приватноправових питаннях перебуває у безпосередньому прямому конфлікті з феноменом збройної агресії. Це правило було запроваджено для мирного вирішення спорів і повинно застосовуватися, відповідно, у мирний час. Якщо одна зі сторін обрала збройну агресію як спосіб вирішення спору, застосовувати це правило марно, адже агресор застосовує полярно протилежний інструментарій забезпечення своїх інтересів і не можна очікувати від нього поступок у цьому питання. Обраний ним шлях – є крайнім і при цьому недопустимим в сучасності. У звʼязку з цим і контрзаходи повинні бути адекватними. Обґрунтовується, що широкомасштабне збройне вторгнення Російської Федерації на територію України і порушення у ході його здійснення законів і звичаїв війни, зокрема шляхом завдання шкоди особистим немайновим і майновим благам фізичних і юридичних осіб виводить державу-агресора за межі її державного суверенітету, зокрема і за територіальною ознакою, і виключає перешкоди для українських судів розглядати справи про притягнення державу-агресора до цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду. |
URI: | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21648 |
URL for reference material: | http://pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2022/5_2022/9.pdf |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Наукові роботи (FYu) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Pravo_susp22_5.pdf | 301,81 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.