Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/18320
Назва: | Дилогія Ігоря Качуровського «Шлях невідомого» та «Дім над кручею» у контексті української літератури про Другу світову війну |
Автори: | Колошук, Надія Георгіївна |
Бібліографічний опис: | Колошук Н. Дилогія Ігоря Качуровського «Шлях невідомого» та «Дім над кручею» у контексті української літератури про Другу світову війну // Наш український дім : науково-популярний часопис для вчителів України та діаспори. Ніжин, 2018. № 2. С. 22-25. |
Дата публікації: | 2018 |
Дата внесення: | 14-вер-2020 |
Видавництво: | Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя |
Теми: | Ігор Качуровський проза дилогія "Шлях невідомого" та "Дім над кручею" автобіографічний герой українська проза про Другу світову війну фікційність |
Короткий огляд (реферат): | 1) Не варто шукати в новелістичних книгах І.Качуровського достеменної правди і вважати кожен епізод, деталь чи авторські оцінки свідченням очевидця. Оскільки сам автор підкреслював, що його твори – не автобіографічні та не документальні, не треба й інших підстав для такого висновку. Вочевидь він не хотів, щоб до нього ставилися вимоги, які ставляться до документаліста – не відступати від достеменної правди фактів і бути (принаймні намагатися бути) об’єктивним у їхньому відборі та інтерпретації. Варто було би читати новелістичні цикли, зіставляючи з мемуаристикою письменника. 2) Авторська тенденційність у прозі І. Качуровського лежить на поверхні. Через те й з’являється у читачів спокуса трактувати героя-оповідача як alter ego автора. Наративна структура в деяких новелах опосередковує оповідача і віддаляє його від автора (зокрема в «Золотому льоху» та «Божевільній дивізії»), однак цей свідомо використаний автором у найжорстокіших епізодах прийом не знімає тенденційності. 3) Образна тканина в дилогії є переважно витвором авторської уяви, а не свідченням пам’яті. Качуровський вочевидь більше зусиль доклав, щоб створити міф про свого двійника – благородного й самотнього героя-жертву радянської системи, ніж щоб деміфологізувати цілу радянську міфологію, оскільки переставляння ідеологічних знаків – із плюсів на мінуси й навпаки – для такої складної справи, як зміна радянської ментальності, ще не достатньо. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/18320 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Наукові роботи (FFG) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
nash_ykr_dim_2-18-22-25.pdf | 213,27 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.