Афективи як вербальні засоби вираження песимізму в сучасній англійській мові

Abstract

Досліджено структурні та функціональні особливості емоційних вигуків негативної оцінки, які є афективами-ідентифікаторами песимістичної комунікативної поведінки мовця. Виявлено корпус вигуків, потенційна здатність яких оформлювати песимістичні висловлення підтверджується контекстуальними маркерами песимізму, які вказують на експлікацію його якісних ознак. Установлено, що однослівні непохідні та похідні вигуки містять у структурі своїх лексичних значень одну або декілька сем песимізму, які вказують на його базові, суміжні та супутні ознаки, що є передумовою, яка визначає здатність даного вигуку до вживання у песимістичних висловленнях. Виявлено, що вигуки-словосполучення, які демонструють здатність до оформлення песимістичних висловлень, є похідними конструкціями, які представлені як вільними, так і усталеними (фразеологічними) сполуками. Песимістичний потенціал досліджуваних афективів-ідентифікаторів визначається впливом контекстуальних маркерів песимізму на контекстуально обумовлені смисли, які створюють песимістичний контекст. Доведено, що емоційні вигуки негативної оцінки вказують на мовленнєву реалізацію ситуативної песимістичної акцентуації. The article highlights structural and functional features of emotional interjections of negative evaluation which are affective identifiers of pessimistic communicative behavior. We investigate the interjections, whose potential ability to complete pessimistic utterances is determined by the use of contextual markers of pessimism, which indicate the explication of its qualitative characteristics. It is found out that one-word underived interjections and one-word derived interjections have in the structure of their lexical meanings one or a few semes of pessimism pointing out its basic, adjoining and attendant features which is a prerequisite that determines the ability of the interjections to be used in pessimistic utterances. It is proved that phrasal interjections, which demonstrate the ability to complete pessimistic utterances, are derived constructions, represented both by free and stable (phraseological) units. The pessimistic potential of affective identifiers of pessimistic communicative behavior is determined by the influence of contextual markers of pessimism on the contextually dependent meanings which form pessimistic context. It is demonstrated that emotional interjections of negative evaluation identify speech realization of the situational pessimistic accentuation.