Проблема творчого потенціалу особистості в науково-педагогічній спадщині

Abstract

Статтю присвячено проблемі інтерпретації творчого потенціалу особистості у контексті її дослідження у науково-педагогічній спадщині. Представлено результати дослідження основних підходів до визначення сутності творчого потенціалу особистості у науковій літературі, та охарактеризовано його співвідношення з поняттями „особистість”, „творчість” та „творча особистість”. Описано філософські, психологічні та педагогічні підходи до визначення творчої особистості у контексті формування її творчого потенціалу. В результаті аналізу наукових джерел виокремлено основні твердження, які виступають складовими поняття „творчий потенціал”. На основі отриманих результатів виконано комплексний аналіз поняття та уточнено його зміст. The article is dedicated to the problem of interpretation of personality’s creative potential in the context of its investigation in the scientific pedagogical heritage. The article presents the results of the research of major approaches to the definition of the essence of personality’s creative potential in scientific literature. The correlation between creative potential and such concepts as „personality”, „creativity”, and „creative personality” has been characterized. Philosophical, psychological and pedagogical approaches to the definition of a personality and creativity in the context of creative potential formation have been described in the article. The interrelation between these approaches has been defined by means of the concept of „creative personality”, which was stated as a personality capable of implementing own creative potential with the help of creative activity.