Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8269
Назва: | Мовна ситуація на буковині в австрійський період: динаміка крайових мов у соціолінгвістичному аспекті (1774–1918 рр.) |
Інші назви: | Linguistic Situation in Bukovina in Austrian Period: the Dynamics of Regional Languages in the Sociolinguistic Aspect (1774–1918) |
Автори: | Огуй, Олександр Дмитрович Oguy, O. D. |
Бібліографічний опис: | Огуй О. Мовна ситуація на Буковині в австрійський період: динаміка крайових мов у соціолінгвістичному аспекті (1774–1918 рр. / О. Огуй // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки. Мовознавство. – Луцьк, 2013. – № 20. – С. 250–255. |
Дата публікації: | 2013 |
Дата внесення: | 20-лют-2016 |
Видавництво: | Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки |
Теми: | Буковина Bukovina крайові мови (українська, румунська, польська, німецька та ідиш) regional languages (Ukrainian, Romanian, Polish, German and Yiddish) мовна ситуація linguistic situation |
Короткий огляд (реферат): | Мета нашого дослідження – (соціо-)лінгвістичний аналіз функціонування крайових мов Буковини через мовну ситуацію на фоні культурного пограниччя, яким була Буковина впродовж ХVІІІ–ХХ ст., що робить цю розвідку особливо актуальним у межах глобалізаційної політики сьогодення. У статті вперше проведено соціолінгвістичний опис мовної ситуації як функціонування п’яти основних крайових мов (української, румунської, польської, німецької та ідишу) на Буковині в австрійський період (1774–1918), враховуючи політику Габсбурзької Австрії, до якої належала Буковина. Мовна ситуація була в умовах екзоглосності (багатомовності) цілком динамічною, залежною від мовної політики чільної держави, яка поступово зуміла збалансовувати обіг регіональних мов, розподілити їх функції. Німецька літературна мова виконувала функцію мови закону та культури. На її основі для міжнаціонального побутового спілкування виробилося буковинське койне-бухенлендіш, яке включило риси інших крайових мов. Інші крайові мови (завдяки пресі та шкільництву) підняли свій рівень застосування, що сприяло збалансуванню ситуації в багатомовному регіоні. Буковинський досвід варто застосувати в європейському домі. The aim of this work is (socio-) linguistic analysis of the regional languages’ functioning in Bukovina produced by evaluating linguistic situation in the cultural frontier, which the Bukovina was between the 18th and 20th centuries. It makes this study particularly relevant within the globalization policy of today. The paper is directed to sociolinguistic description of language situation as functioning of five major regional languages (Ukrainian, Romanian, Polish, German and Yiddish) in the Bukovina in Austrian period (1774–1918). The language situation was exoglossic (i.e. multilingual), rather dynamic, dependent on language policy of Austria, which could balance the circulation of regional languages, distributing their function. The German language acted as the language of law and culture. On its basis the Bukovynian Koine-Buchenlendish was evolved for interethnic communication community including features of other regional languages. Other language (thanks to the press and schooling) have raised their level of use, which helped to stabilize the situation in multilingual region. The Bukovinian experience should be applied in the construction of European house. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8269 |
Тип вмісту: | Article |
Розташовується у зібраннях: | Серія "Філологічні науки. Мовознавство", 2013, № 20(269) |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
58.pdf | 311,2 kB | Adobe PDF | Переглянути/відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.