Комунікативна стратегія докору як об’єкт лінгвістичного дослідждення (на матеріалі англомовного кінодискурсу)

Abstract

У статті розглядаються основні семантико-прагматичні та ситуаційні характеристики конфронтаційної комунікативної стратегії докору. Комунікативний намір стратегії докору полягає у вираженні суб’єктом докору незадоволення здійсненням або, навпаки, нездійсненням об’єктом докору певних дій через невідповідність такої поведінки об’єкта очікуванням суб’єкта. Комунікативна стратегія докору реалізується в ситуаціях як інституціонального, так і неінституціонального спілкування при офіційних, неофіційних і нейтральних стосунках комунікантів. Результати пілотного аналізу дозволяють прогнозувати, що ступінь офіційності ситуації впливає на вибір лінгвальних і нелінгвальних засобів реалізації стратегії докору та способи їх інтерпретації. The article studies the main semantic-pragmatic and situational features of the confrontational communicative strategy of reproach. The communicative intention of the reproach strategy lies in the expression by the subject of reproach a sort of discontent with the completion or vice versa non-completion of certain actions by the object of reproach resulting from the incongruity of the object’s behavior with the subject’s expectations. The communicative strategy of reproach is actualized both in the institutional and non-institutional situations of communication under official, non-official and neutral relations among the communicants. The results of the pilot analysis let us presuppose that the degree of the officiality of the situation does influence the choice of the verbal and non-verbal means of realizing the communicative strategy, and their interpretation.