Адресатна референція як засіб реалізації Принципу Ввічливості

Abstract

У статті проаналізовано стратегічний потенціал експліцитних та імпліцитних форм адресатної референції в межах соціолінгвістичної та прагмалінгвістичних концепцій ввічливості. Адресатна референція може реалізу¬ватися експліцитно за допомогою адресатних займенників чи іменних структур, або імпліцитно, тобто за умов уникання прямого позначення адресата висловлення. Залежно від характеру комунікативної ситуації, соціаль¬них параметрів комунікантів та низки специфічних чинників одна й та сама форма звернення може сприйма¬тися як ввічлива або неввічлива та мати і позитивні, і негативні коллокуції. Нетипове комбінування прономі¬нальної та іменної форм звернення здатне впливати на соціальну дистанцію між інтерактантами. Якщо соціальні статуси комунікантів асиметричні, адресатні форми можуть відрізнятися. Доречно обрана форма звернення може сприяти встановленню дружньої, неконфліктної атмосфери спілкування, а недоречна, навпаки – призвес¬ти до небажаних ефектів у спілкуванні чи навіть до комунікативної невдачі. The article focuses on the strategic potential of explicit and implicit addressing forms within the sociolinguistic and the pragmalinguistic politeness conceptions. Addressee reference can be realized explicitly by using pronouns of address or nominal structures. The addressee reference can also be expressed implicitly in case of avoiding a direct addressing. Depending on the communicative situation, the social characteristics of communicants and some other specific factors the same addressing form can be interpreted as a polite or an impolite one and may have both positive and negative collocutions. Unusual combinations of pronominal and nominal addressing forms can have an impact on the social distance between the interactants. In case of asymmetric social statuses of communicants the addressing forms may differ. An adequate addressing form may contribute to friendly and conflict-free communication atmosphere, but an inapt addressing form can cause unwanted communicative effects and even communicative failures.