Варіювання фонетичної структури іншомовного слова як специфічна риса його фонологічного засвоєння (на матеріалі загальноамериканської вимовної норми)

Abstract

Статтю присвячено дослідженню процесу фонологічного нормування пізніх запозичень у сучасній кодифікованій загальноамериканській вимові. Специфічною рисою освоєння іншомовних слів є «вільне» варіювання в їх фонемних та акцентних структурах. Визначено ядро, основну та периферійну підсистеми фонемних й акцентних структур, які беруть участь у «вільному» варіюванні. «Вільне» варіювання фонемних й акцентних структур визначається видозміною у фонетичній структурі слів, яке не має смислорозрізнювальної риси. Результати дослідження засвідчують про переважно «вільне» варіювання в корені слова. Більшість іншо¬мовних слів з варіантами фонемної та акцентної структур в аспекті загальноамериканської вимовної норми за¬позичена із французької, німецької, італійської, іспанської мов, а також латині.Асимільованими іншо¬мовними словами визнаються такі, фонемні структури яких повністю підпорядко¬вуються фонологічним законам мови-реципієнта. Частково асимільовані запозичення – це слова, які зберігають у своїй фонографічній формі специфіку вимови мови-джерела, що відображається у фонотактичних особливостях, наявності іншомовних фонем і тенденції збереження наголосу, наближенного до слова-етимона. The paper focuses on the analysis of phonological assimilation of late borrowings in codified General American pronunciation norm. “Free” phonemic, and accentual variation in the structure of borrowed words is defined as the specific feature of this process. The nucleus, basic and periphery subsystems of phonemic and accentual means that take part in “free” variation have been identified. “Free” variation in the phonemic and accentual structures is determined by modification of the phonetic structure of words without any distinctive features in the meaning. The results of the research demonstrate the overwhelming majority of free variation in the root of the word. The majority of foreign words with variants of phonemic and accentual structures in the aspect of General American pronunciation norm are borrowed from French, German, Italian, Spanish and Latin. The variation of accentual structures shows the tendency of preserving the foreign pronunciation in the main variant of the lexical borrowing. Partial assimilation is a characteristic feature of phonemic structures that take part in free variation in alternative variants. This process indicates high borrowings’ adaptation to the phonological system of English.