Глобальна структура англійських прислів’їв: типологічні аспекти

Abstract

У статті проаналізовано статус сучасних англійських прислів’їв у парадигмі текстів малого жанру. Увагу сфокусовано на їх поверхових і глибинних структурах та структурно-семантичних модифікаціях. Особливо детально простежено домен прислів’їв культурно-побутової спрямованості. Ідентифіковано базові ознаки прислів’їв: поетичність, емоційність, лаконічність, динамічність, стабільність, контрастність, антитезисність, дидактичність, повчальність, абстрактність, образність, оригінальність, експресивність, валоративність, топі-калість, влучність, інтелектуальність, комічність. Виявлено стильові риси прислів’їв, об’єктивованих мовлен-нєвою формою прислів’я та реалізацією специфічними модусами, а саме: загальною значущістю, інформа-тивною щільністю, комунікативною чіткістю, експресивністю. На основі систематизації ознак конкретних жанрів фольклорних текстів малої форми виокремлено тексти духовно-ідеологічної (легенди, балади, міфи), культурно-побутової (приказки, прислів’я, повір’я, казки) й тексти креативно-повчальної (загадки, анекдоти, байки, притчі) спрямованостей. Змодельовано комплексний підхід до вивчення їх епідигматичного буття (се-мантичних і формальних модифікацій). Сага про статус прислів’їв, їх структурно-семантичне буття та моди-фікації має значне аксіологічне навантаження та перспективу подальшого творчого пошуку. The article in question deals with the status identification of English proverbs in the endozone of small genre texts. The attention is being paid to their outer and inner structures, epidigmatic modifications. Special emphasis is focused on the cultural-social domains of the investigated object. The basic criteria of proverbs are in the vein of poetry, emotionality, laconism, dynamism, contrast, didacticism, abstractness, imagery, originality, expressiveness, topicality, exactness, intellectuality, humour. The main stylistic features of the researched texts are considered in terms of general value, informative density, communicative adequacy, expressiveness. Texts of spiritual-ideological (legends, ballads, myths), cultural-social (sayings, proverbs, traditional beliefs, tales) and creative-educative (riddles, anecdotes, fables, parables) domains are distinguished. The patterns of the proverbs epidigmatic nature (both semantic and formal) are dealt with. Proverbs as folklore small genre texts are flexible, open to transformation, reproduction, semantic and structural deviations. The saga of proverbs’ status, their structural-semantic nature, and deviations consists in axiological loading and further investigation outlined in the paper.