Основні підходи до вивчення феноменів свій і чужий у сучасній лінгвістиці

Abstract

У статті проаналізовано основні підходи до вивчення феноменів свій і чужий у сучасних лінгвістичних розвідках. Схарактеризовано ключові положення осмислення та інтерпретації досліджуваних феноменів. Визначено, що конституційними характеристиками свого й чужого виступають фундаментальність – регулярність – універсальність і відносність – залежність від суб’єкта, об’єкта, підґрунтя сприйняття й типу дискурсу. З’ясовано, що в медійному дискурсі систематизація засобів реалізації феноменів свій і чужий здійснюється переважно за рівнями мови, співвідношенням загальномовних і спеціалізованих медійних засобів, на основі протиставлення системного та функціонального значень, а також за домінуючими галузями-джерелами концептуальних метафор. Виявлено, що під час вибору мовних засобів для вираження оцінного судження від того, хто є об’єктом оцінки як «свій» і «чужий», вирішальну роль відіграє аналітичний компонент і саме мовна реалізація досліджуваних феноменів найбільше зумовлює силу впливу медійного тексту. The article deals with the basic approaches to the study of the phenomena own and strange in modern linguistic research. The key principles of comprehensions and interpretation of the phenomena under study are characterized. Fundamentality – regularity – universality and relativity – dependability on the subject, object, comprehension basis and discourse type are defined as constituent characteristics of own and strange. It was established that in the media discourse systematization of the means of the realization of the phenomena own and strange is fulfilled basically at the language levels, through the correlation of the general and special media means, basing on the opposition of the system and functional meanings as well as dominating spheres-sources of the concept metaphors. It was outlined that the choice of the language means for the expression of the «own» and «strange» evaluation statements by the one who is an object of the evaluation largely depends on the analytical component and it is the language realization of the phenomena under study that stipulates the effect of the media text.