Виховний підхід до кримінальної відповідальності неповнолітніх у західноєвропейській ювенальній юстиції: історичний аспект

Abstract

У статті розглянуто історичний контекст розвитку кримінальної відповідальності неповнолітніх, види покарань і процес їх гуманізації. Обґрунтовано, що засобом гуманізації покарання неповнолітніх злочинців став виховний підхід. Виявлено особливості історичних етапів його розвитку. Установлено, що на першому етапі становлення виховного підходу його суть полягала у виключенні підлітків із негативного соціального середовища (неблагополучної сім’ї, вуличних молодіжних угруповань тощо) та включення в штучно створене соціально-позитивне (реформаторії, притулки, клуби тощо); на другому – у поєднанні виховних і медичних підходів до виправлення неповнолітнього правопорушника та набуття ювенальним правосуддям терапевтично-виховного змісту; на третьому – у трансформації терапевтично-виховного підходу у відновно-виховний і появі відновного правосуддя.В статье рассматривается исторический контекст развития криминальной ответственности несовершеннолетних, виды наказаний и процесс их гуманизации. Выявлены особенности исторических этапов развития воспитательных подходов к криминальной ответственности несовершеннолетних в ювенальной юстиции. Установлено, что суть воспитательного подхода в правосудии для несовершеннолетних на первом этапе заключалась в исклю¬чении подростков с негативной социальной среды (неблагополучной семьи, уличных молодежных группиро¬вок и т. д.) и включение в искусственно созданную, социально-позитивную (реформатории, приюты, общес¬твам и т. д.); на втором – в сочетании воспитательных и медицинских подходов и приобретении ювенальным правосудием терапевтическо-воспитательного содержания; на третьем – в трансформации терапевтическо-воспитательного подхода в востановительно-воспитательный и появлении восстановительного правосудия.The article deals with the historical context of the development of juveniles` criminal responsibility, types of punishments and the process of humanness of law. It is justified that educative approach became one of the main measure of humane punishment and was practised in criminal activity of the European countries with the appearance of juvenile justice. A special attention is paid to the peculiarities of the historical stages of the development of educational approach in criminal justice. The author describes each of three stages. It is stated in the article that the first stage was characterized by exception the juveniles from social environment (that is from troubled families, street groups etc.) and inclusion of these juveniles into artificial social positive environment (reformations, receiving homes, clubs). The second stage is characterized by combination of educational and medical approaches to the correction of juveniles, and the third stage is characterized by the transformation of therapy educational approach in juvenile justice into renew-educational approach.