Лінгвокультурний аналіз концепту КОХАННЯ (на матеріалі українських паремій)

Abstract

У статті проаналізовано особливості мовної репрезентації концепту КОХАННЯ в українських пареміях, виявлено основні закономірності його вербалізації, встановлено домінантні ознаки: кохання не залежить від волі суб’єкта, вибір об’єкта зазвичай не мотивований, однієї краси для любові недостатньо, потрібне ще й духовне єднання, кохання безкорисне, але водночас без матеріальних статків згасає. Досліджуваний концепт репрезентовано як багатопланову сутність, пов’язану не лише з емоційною, а й з ментальною цариною та фізіологічними потребами індивіда. Загалом кохання як емоція в українській паремійній картині світу наділене такими ознаками: 1) неможливість приховати від інших; 2) непередбачуваність; 3) сила. Досліджуваний концепт також тісно корелює з такими почуттями й емоціями, як ненависть, ревнощі, страждання, розлука. The article analyzes peculiarities of language representation of the concept of LOVE in Ukrainian proverbs, provides explication of basic laws of its verbalization as well as the dominant features characterizing the love. Love does not depend on the will of the subject, object selection is usually not motivated one beauty of love is not enough, you need also a spiritual unity, the love unselfishly, without providing material passes. Сoncept is represented as a multifaceted entity associated not only emotional, but also mental realm and physiological needs of the individual. The love as an emotion in Ukrainian proverb picture of the world endowed with the following features: 1) the inability to hide from others, 2) the unpredictability, 3) strength. Researched concept is also closely correlated with feelings and emotions as hatred, jealousy, pain, separation.