Навчання здоров’язбереження – основа сучасної системи фізичного виховання студентів

Abstract

У статті розкрито зміст та сутність інноваційної методичної системи здоров’язбережувального навчання студентів, створеної на засадах фундаменталізації фізкультурно-оздоровчої освіти. Висвітлено зміст цієї технології та окреслено перспективи її використання. Обґрунтовано необхідність міждисциплінарних зв’язків у системі фізкультурно-оздоровчої освіти студентів вищих навчальних закладів. Факторний аналіз отриманих після експерименту даних засвідчує, що всі компоненти фізкультурної освіченості в студентів ЕГ, за даними їхньої самооцінки, вищі, ніж у КГ. Найбільш сформованим у них можна вважати мотиваційно-діяльнісний компонент (65,3 %), на другому місці – теоретико-методичний (56,5 %), третю позицію займає культуроло-гічний (52,2 %), четверту – когнітивний (47,8 %), на останній позиції – психофізіологічний компонент (43,5 %). Статистико-ймовірнісний аналіз отриманих даних на формувальному й контрольному етапах педагогічного експе-рименту підтверджує їх репрезентативність та достовірність і вказує на позитивний вплив педагогічної здоров’язбережувальної технології навчання: усі показники в студентів експериментальної групи вищі, ніж у контрольній, що є прямим підтвердженням її ефективності та продуктивності. In the article it was revealed content and essence of innovation and methodological system of health protection studying of students created on bases of fundamentalization of physical culture and health care education. It was presented content of this technology and described the perspectives of its usage. It was grounded the necessity of inter-disciplinary connections in the system of physical culture and health care education of students of higher educational establishments. Factor analysis of received data of the experiment shows that all the components of physical education erudition of students of experimental group according to data of their self-estimation is higher than among students of control group. The best formed components among students are motivational-functioning (65,3 %), the second place has theoretical and methodological component (56,5 %), the third place – culturological (52,2 5), the fourth place – cognitive (47,8 %), the last place – psychophysiological component (43,5 %). Statistical and probabilistic analysis of received data on formation and control stages of pedagogical experiment proves there representativeness and trustworthiness and points at positive influence of pedagogical health-saving technology of education: all indices of students from the experimental group are higher than among students from control group and this is a proof of effectiveness and productivity.