Семантичні та функціонально-стилістичні особливості крилатих виразів у прозових творах У. Самчука та Б. Лепкого

Abstract

У статті зазначено, що крилаті вирази варто вважати об’єктом фразеології. Підкреслено важливу роль контексту в дослідженні функціональних і стилістичних властивостей фразеологізмів. Наголошено на провідній ролі фразеологічних одиниць у системі мовних засобів художньої виражальності. З’ясовано, що в прозі Уласа Самчука та Богдана Лепкого використані лексикалізовані крилаті вирази, запозичені з певного джерела, які варто об’єднати в дві групи: біблійні фразеологізми та латинські крилаті вислови. Проаналізовано семантику та стилістичні функції біблійних стійких сполук у пенталогії «Мазепа» Богдана Лепкого та романах «Волинь», «Гори говорять!», «Марія» Уласа Самчука. Простежено, що сполуки названого зразка у творах Уласа Самчука переважають у мові автора, а в прозі Богдана Лепкого здебільшого мова персонажів насичена біблійними фразеологізмами. Досліджено, що вживання латинських крилатих висловів є особливістю ідіостилю Богдана Лепкого. Підкреслено, що застосування стійких сполук з однаковою семантикою та структурою в мові творів досліджуваних письменників відрізняється емоційно-експресивним забарвленням та залежить від специфіки художнього мовомислення кожного з авторів. The article states that eloquent expressions should be considered as object of phraseology. In this article is emphasized the important role of context in the study of functional and stylistic properties of phraseologisms. It is emphasized the leading role of phraseological units in the system of artistic means of language. It is found that in prose of Ulas Samchuka and Bogdan Lepky are used eloquent expressions borrowed from a source that should be combined into two groups: Biblical phraseologisms and Latin eloquent expressions. The author analyzes the semantics and stylistic features of Biblical established collocation in Bogdan Lepky’s pentalogy "Mazepa" and Ulas Samchuk’s novels "Volyn", "Gory govoryat!", "Maria". The author argues that the collocation of this type in the works of Ulas Samchuka prevail in the language of the author, and in the prose of Bogdan Lepky mostly language of characters rich by Biblical phraseologisms. It is investigated, that the use of Latin eloquent expressions are feature of B. Lepky idiostyle. The author stresses that the use of established collocation with the same semantics and structure in the language of works of studied writers differents by emotionally expressive coloring and depends on the specific of individual style of each author.