Проблема вираження авторської свідомості в сучасній театральній публіцистиці України: психолінгвістичний аспект

Abstract

У статті порушується питання про реалізацію комунікативного акту (театральна дійсність–журналіст–читач) через форми вираження авторської свідомості, які продукуються в журнальній театральній критиці незалежної України. Переконливий естетично-комунікативний ефект здійснюється за допомогою специфічних психолінгвістичних засобів, що створює продуктивну форму міжкультурного діалогу. На сторінках спеціалізованих українських часописів сьогодні медійний аспект театрального мистецтва представлений в активних позасуб’єктних формах вираження авторської свідомості, що виявляється в інформаційних (замітка, інтерв’ю- діалог, інтерв’ю-замальовка) та аналітичних (рецензія) журналістських жанрах, стильових особливостях матеріалів. Формально-суб’єктна організація журнальної театральної критики характеризується метафоричністю образного бачення театрального буття, діалектичністю викладу матеріалу. Суб’єктна організація творів сучасної театральної публіцистики України позиціонується у жанрах інтерв’ю і декодує основоположні поняття системи К. Станіславського в психолінгвістичні дефініції «мотиву», мети, сценарію діяльності».Дослідження форм вираження авторської свідомості в журнальній театральній критиці сучасної України є перспективним з огляду на продуктивність міждисциплінарного підходу до її вивчення, а також недостатню розробку питання теорії художньої соціальної комунікації. The article studies the realization of a communicative act (theatre reality – journalist reader) through the forms of author’s consciousness expressing. Esthetic and communicative effect, which is realized through particular psycholinguistic means and produces effective form of intercultural dialogue, is analysed. In today’s Ukrainian journals media aspect of theatrical art is represented in the active out – of- subject forms of expressing author’s consciousness. These forms can be found in informational (short article, dialogue interview, portrait-interview) and analythical (review) genres, style peculiarities of the materials and others. Formal and subject arrangement of theatrical publicism is characterized by methaphorical vision of theatrical reality and dialectical description of the material. Subject arrangement of the works of today’s theatrical publicism in Ukraine expressed in the genres of interview in which the main notions of K. Stanislavskyi’s system are transformed into psycholinguistic definitions of “motive”, purpose and “activity script”. The research of the forms of expressing author’s consciousness in theatrical publicism in today’s Ukraine is considered to be prospective because of the productivity of interdiscipline approach to the problem, as well as, the back of analyses of the theory of art social communication.