КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ У НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Abstract

Мета. У статті проаналізовано наукові підходи до трактування поняття професійного вигорання в психологічних дослідженнях.

Методи. Для досягнення мети у дослідженні було використано наступні методи науково-теоретичного вивчення проблеми: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, систематизація наукових досліджень із проблематики професійного вигорання.

Результати. Згідно результатів вияснили, що Професійна діяльність займає одну з ключових позицій у житті людини, адже стає не лише засобом забезпечення матеріальних потреб, але й важливим фактором для самореалізації та самовираження особистості. У сучасному світі, з його високою динамічністю і швидкими змінами в соціально-економічному оточенні, працівники стикаються зі зростаючою конкуренцією на ринку праці, неперервними змінами в організаційному середовищі та великим обсягом роботи.

Окреслені тенденції створюють умови для виникнення синдрому професійного вигорання, який породжує деструктивні наслідки як для окремої особистості, так і для організації загалом, детермінуючи зниження продуктивності праці, втрати кваліфікованих кадрів і погіршення робочого клімату.

Емоційне виснаження є першою реакцією на надмірне навантаження та професійний стрес, що виявляється у відчутті постійної загальної втоми, браку енергії, зниженні рівня ентузіазму. Втрата інтересу до професійних задач супроводжується виникненням переконань щодо відсутності сенсу їх виконання. Негативні емоційні стани такі, як пригніченість, дратівливість, депресивність, імпульсивність часто поєднуються із соматичними проявами, наприклад, порушеннями сну, шлунково-кишковими розладами, головним болем тощо.

Висновки. Синдром професійного вигорання це глибока трансформація особистості, що є наслідком переживання хронічного стресу у процесі трудової діяльності та деструктивно впливає на емоційний стан працівника, його стосунки з соціальним оточенням і самосприйняття у професійній сфері. Професійне вигорання має негативні наслідки як для окремого працівника, так і для організації. Людина відчуває негативні наслідки цього стану у вигляді погіршення фізичного та психічного здоров’я. Така дезінтеграція особистості «викривляє» її подальші життєві та кар’єрні перспективи. У свою чергу, працівники з синдромом вигорання не виконують належним чином свої посадові обов’язки, часто припускаються помилок і докладають мінімум зусиль для досягнення організаційних цілей, що призводить до низки негативних наслідків для функціонування установи, в якій працює такий фахівець.

Purpose. The article reveals the concept of professional burnout in the scientific literature.

Methods. To achieve the goal, the following methods of scientific and theoretical study of the problem were used in the study: analysis, synthesis, comparison, generalization, abstraction, systematization of scientific research on the issues of professional burnout.

Results. According to the results, it was found that Professional activity occupies one of the key positions in human life, as it becomes not only a means of meeting material needs, but also an important factor for self-realization and self-expression of the individual. In the modern world, with its high dynamism and rapid changes in the socio-economic environment, employees are faced with growing competition in the labor market, continuous changes in the organizational environment and a large amount of work.

The outlined trends create conditions for the emergence of professional burnout syndrome, which generates destructive consequences for both the individual and the organization as a whole, determining a decrease in labor productivity, loss of qualified personnel and deterioration of the working climate.

Emotional exhaustion is the first reaction to excessive workload and professional stress, which manifests itself in a feeling of constant general fatigue, lack of energy, and a decrease in the level of enthusiasm. Loss of interest in professional tasks is accompanied by the emergence of beliefs about the lack of meaning in their implementation. Negative emotional states such as depression, irritability, depression, impulsivity are often combined with somatic manifestations, for example, sleep disorders, gastrointestinal disorders, headaches, etc.

Conclusions. Burnout syndrome is a profound transformation of the personality, which is a consequence of experiencing chronic stress in the process of work and has a destructive effect on the emotional state of the employee, his relationships with the social environment and self-perception in the professional sphere. Burnout has negative consequences for both the individual employee and the organization. A person experiences the negative consequences of this condition in the form of deterioration of physical and mental health. Such disintegration of the personality “distorts” his further life and career prospects. In turn, employees with burnout syndrome do not properly perform their job duties, often make mistakes and make minimal efforts to achieve organizational goals, which leads to a number of negative consequences for the functioning of the institution in which such a specialist works.