Вивчення екологічних проблем у системі географічної освіти України

Abstract

Актуальність теми. Вивчення екологічних проблем у системі географічної освіти України є надзвичайно важливим, враховуючи сучасні виклики, повʼязані з екологічною кризою та змінами клімату. Україна, як і багато інших країн, стикається з численними екологічними проблемами, серед яких забруднення повітря та води, деградація ґрунтів, вирубка лісів, втрати біорізноманіття, зміна клімату та інші. Освіта відіграє ключову роль у формуванні екологічної свідомості молодого покоління, яке в майбутньому буде приймати рішення, що впливають на довкілля. Глобальне потепління та зміни клімату становлять серйозну загрозу для навколишнього середовища та людства. Вивчення цих процесів у школах допомагає здобувачам освіти зрозуміти причини та наслідки кліматичних змін, а також шляхи їхнього запобігання та адаптації. У сучасному світі стає все більш очевидним, що екологічна грамотність є необхідною для виживання людства. Формування екологічної свідомості у молоді сприяє більш відповідальному ставленню до природних ресурсів. Вивчення екологічних проблем в рамках географічної освіти дозволяє розуміти екологічні процеси в контексті просторово-географічних закономірностей, що сприяє більш глибокому розумінню взаємозв’язків між природою та суспільством. Екологічні проблеми, такі як забруднення, ерозія земель та знищення екосистем, можуть мати серйозні наслідки для національної безпеки України. Освіта допомагає підготувати майбутніх спеціалістів, здатних вирішувати ці проблеми. Географічна освіта, що включає екологічний компонент, сприяє адаптації молоді до європейських еколог ічних норм. Таким чином, актуальність вивчення екологічних проблем у системі географічної освіти України обумовлена як глобальними, так і національними потребами у вирішенні екологічних викликів, що постають перед суспільством. Метою дослідження є вивчення ролі та значення екологічної складової у системі географічної освіти України, аналіз сучасного стану та визначення шляхів вдосконалення екологічної освіти для формування екологічно свідомої молоді, здатної ефективно вирішувати актуальні екологічні проблеми. Для зазначено мети дослідження були поставлені такі завдання: ‒ провести огляд наукових праць, навчальних програм і методичних рекомендацій, присвячених екологічній освіті у системі географічної освіти України; ‒ проаналізувати чинні навчальні програми з географії щодо їхньої відповідності сучасним екологічним викликам; ‒ вивчити існуючі методи і форми викладання екологічних тем в межах географічної освіти; ‒ розробити рекомендації щодо вдосконалення навчальних програм і методик викладання екологічних тем у рамках географічної освіти. Об’єктом дослідження є процеси та явища, повʼязані з екологічною освітою в рамках географічної освіти України, зокрема її зміст, методи викладання, навчальні програми, а також рівень екологічної свідомості учнів, що формується в результаті цієї освіти. Предметом дослідження є змістовні та методичні аспекти інтеграції екологічних проблем у систему географічної освіти України, а також ефективність цих підходів у формуванні екологічної свідомості учнів. Методи дослідження. Методичною основою дослідження є сукупність наукових підходів, принципів та методів, які забезпечують системний та комплексний аналіз екологічної освіти в рамках географічної освіти України. Основу складають такі підходи: системний, комплексний, компаративний, особистісно-орієнтований підходи, дидактичні принципи та емпіричні методи. При дослідженні використано наукові праці, які охоплюють різні аспекти екологічної та географічної освіти О. Тімець, Т. Копієвської, Г. Денисика, а також методи: порівняльний, соціологічний, експертної оцінки, моделювання, статистичний аналіз, педагогічний експеримент тощо. Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати можна використати: у закладах загальної середньої освіти під час оновлення і вдосконалення навчальних програм з географії у школах з метою більш глибокого інтегрування екологічних тем ; використання розроблених матеріалів і рекомендацій сприятиме формуванню у молоді більш високого рівня екологічної свідомості та відповідального ставлення до природних ресурсів і довкілля. Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження були представлені на Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Суспільно-географічні чинники розвитку регіонів» (м. Луцьк, 2024 р.). Структура роботи, обсяг роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, містить список використаних джерел з 62 позицій. Робота нараховує 50 сторінок, містить 6 рисунків.