Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/27052
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЛюбчук, Валентина Василівна-
dc.contributor.authorОпейда, Людмила Миколаївна-
dc.date.accessioned2025-01-08T14:26:26Z-
dc.date.available2025-01-08T14:26:26Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.citationЛюбчук В. В., Опейда Л. М. Стратегія національної безпеки України як безпековий інструмент державної політики. Acta Securitatae Volynienses. 2024. № 3. С. 12-16. DOI : https://doi.org/10.32782/2786-9385/2024-3-2.uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/27052-
dc.description.abstractСтаття присвячена аналізові Стратегії національної безпеки України у чотирьох редакціях – 2007 р., 2015 р., 2020 р. та 2022 р. з метою визначення актуальних напрямів розвитку держави у перспективі. Визначені особливості стратегій, виходячи із контексту створення документу, суб’єктів та об’єктів, напрямів та можливості реалізації стратегії, виходячи із суспільних ризиків. Зокрема, проаналізована Стратегія національної безпеки 2007 р. акцентує увагу на зв’язку українських проблем із глобальними проблемами, також піднімається питання кризи у міжнародній безпеці. Щодо зовнішніх ризиків, то основний – напружені стосунки із Російською Федерацією. Стратегія національної безпеки 2015 р., сформована після Революції гідності. Окрім перелічених вище положень, прослідковується пріоритетність зовнішньої політики та проблеми вирішення зовнішніх ризиків. Чіткіше йде мова про необхідність України стати повноправним членом ЄС та НАТО. Стратегія 2020 року акцентує у вагу на безпеці людини. Тому в основі значною мірою забезпечення прав та свобод громадян, незалежно від соціально-демографічних характеристик та наявності інвалідності. Стратегія державної безпеки 2022 р. прийнята до повномасштабного вторгнення, проте передбачає поглиблене співробітництво із США та європейськими країнами, актуалізує безпекові напрями розвитку у різних сферах державної політики та показує необхідність врахування стандартів безпеки НАТО та ЄС у формуванні безпекових інструментів України. Підсумовуючи, зазначимо, що аналіз Стратегії національної безпеки різних років акумулював актуальні напрями розвитку держави, інститутів громадянського суспільства, показав актуальні напрями та механізми їх реалізації, відзначив пріоритетність цих напрямів. Стратегія національної безпеки формує концептуальне бачення актуальних проблем як в контексті внутрішнього середовища, так і в контексті зовнішнього середовища.uk_UK
dc.format.extent12-16-
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherВидавничий дім "Гельветика"uk_UK
dc.subjectстратегіяuk_UK
dc.subjectнаціональна безпекаuk_UK
dc.subjectдержавна політикаuk_UK
dc.titleСтратегія національної безпеки України як безпековий інструмент державної політикиuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.32782/2786-9385/2024-3-2-
dc.citation.issue3-
dc.citation.journalTitleActa securitatae volynienses-
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українки, факультет історії, політології та національної безпеки, канд. соціол. н., доц. кафедри політології та публічного управлінняuk_UK
dc.contributor.affiliationВолинський національний університет імені Лесі Українки, факультет історії, політології та національної безпеки, канд. філос. н. кафедра політології та публічного управління,uk_UK
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.subject.udc351.862.4(477):321.01uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FH)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
1911-3644-1-10-20241105.pdf176,08 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.