Управління проєктом у сфері екотуризму

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено теоретико-методологічні засади та розроблено практичні рекомендації щодо управління проєктом створення інноваційного екотуристичного комплексу в Карпатському регіоні. Поглиблено розуміння екотуризму як специфічного об'єкта проєктного управління, що поєднує економічні, екологічні та соціальні цілі розвитку територій. Удосконалено методологічні підходи до управління екотуристичними проєктами через інтеграцію принципів проєктного менеджменту та концепції сталого туризму. Проаналізовано міжнародний досвід реалізації подібних проєктів та визначено ключові фактори успіху: чітке стратегічне планування, ефективна взаємодія стейкхолдерів, впровадження екологічних інновацій та створення механізмів справедливого розподілу вигод. Проведено комплексний маркетинговий аналіз ринку екотуристичних послуг, який виявив стійку тенденцію до зростання попиту, особливо в сегменті внутрішнього туризму. Встановлено суттєві зміни в структурі споживачів під впливом воєнного стану та трансформацію споживчих преференцій з посиленням важливості безпекових факторів. Розроблено техніко-організаційне забезпечення проєкту, що включає створення сучасної екологічної інфраструктури з 15 екобудиночків та 5 глемпінг-наметів загальною місткістю 85 осіб, впровадження інноваційних систем енергозабезпечення та водопідготовки. Запропоновані технологічні рішення забезпечують значне скорочення споживання ресурсів: енергії на 44%, води на 46%, утворення відходів на 62%. Здійснено фінансово-економічний аналіз, який підтвердив інвестиційну привабливість проєкту з періодом окупності 5 років, внутрішньою нормою прибутковості 18% та позитивною чистою приведеною вартістю 15,3 млн грн. Розроблено збалансовану структуру фінансування із залученням власних коштів (30%), банківського кредиту (55%) та грантового фінансування (15%). Запропоновано структуру та календарний план реалізації проєкту з терміном виконання 19 місяців, впроваджено комплексну систему управління якістю на основі міжнародних стандартів ISO, створено матрицю ризиків та механізми їх мінімізації. Розроблено систему взаємодії зі стейкхолдерами через координаційний комітет та регулярні канали комунікації. Обґрунтовано механізми забезпечення сталості результатів проєкту через створення резервного фонду для фінансування екологічних ініціатив та розвиток партнерства з місцевою громадою. Практична значимість отриманих результатів полягає в можливості їх використання при розробці та реалізації подібних екотуристичних проєктів в Україні. Розраховано значний мультиплікативний ефект проєкту, де кожне створене робоче місце генерує 2-3 додаткових місця в суміжних галузях регіональної економіки. Результати дослідження можуть бути використані туристичними підприємствами, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями для розвитку сталого туризму в регіонах України.