Жанрово-стилістичні особливості щоденника арктичних пригод Артура Конан Дойла «Небезпечна робота»

Abstract

Магістерське дослідження присвячене аналізу автобіографічного щоденника арктичних пригод Артура Конан Дойла «Небезпечна робота», який належить до раннього періоду творчості митця й репрезентує важливий етап формування його індивідуального стилю, світогляду, світовідчуття крізь призму екстремального досвіду – піврічної морської мандрівки Арктикою й роботи на китобійному судні «Надія». Визначено особливості письменницького щоденника: достовірність, фактографічність, інформативність, цілісність і концептуальність авторської позиції, дотримання хронології й датування нотаток, фрагментарність, стислість, необробленість записів, окреслення мети їх ведення, тематична однорідність. Встановлено риси індивідуального стилю Артура Конан Дойла в «Небезпечній роботі»: уважність до деталей; простота оповіді; динамічний і захопливий сюжет; атмосфера вікторіанської доби; непересічність героїв, наділених винятковим інтелектом, ерудицією, високими моральними якостями; філософія раціоналізму, звернення до тем, пов’язаних із наукою; домінування неоромантизму в поетиці його творів; важлива роль гумору; оптимістичне світобачення героїв. Простежено жанрові домінанти «Небезпечної роботи»: регулярність записів з обов’язковим датуванням; зображення відвіданих міст та місць; опис улюблених занять і розваг на кораблі, звичаїв і традицій китобоїв; лаконічні та яскраві замальовки північних пейзажів; наскрізний інтертекст із прочитаних книг та роздуми над їхнім змістом; нотатки, присвячені творчим планам; вкраплення епістолярію – два листи до матері; портретні замальовки членів команди та літературний автопортрет; опис сновидінь; роздуми над небезпечністю і складністю виконуваної роботи; вербальна фіксація процесу записування як визначальна ознака жанру; зміщення в щоденнику традиційного акценту наративу з внутрішнього на зовнішній, зменшення ролі інтимізації та психологізації, переважання фіксації фактів, подій, досягнень і невдач морського походу. Досліджено особливості художнього відображення географічного й мнемонічного просторів щоденника. Письменник порушує питання екології та збереження унікального природного середовища Арктики; роздумує над рекреаційним потенціалом краю; прагне дослідити арктичні простори, цікавиться, як кораблям дістатися до Північного полюса, що було викликом для мореплавців. Розкрито лінгвальну специфіку твору: Я-нарація; авторська свідомість як ключовий текстотвірний чинник; стиснення й ущільнення фактажу в записах, дотримання інформативності та змістовності; уривчастість, асоціативність; використання професійної лексики та жаргонізмів, властивих мовленню китобоїв; переважання односкладних (називних) та двоскладних (еліптичних) речень. Вживання стилістичних засобів (порівняння, епітети, метафори) та емоційно забарвленої лексики з метою оцінки автором подій і вчинків людей. Вербалізація зорових і слухових (звуконаслідування) образів створює ефект присутності в момент ведення записів. Окреслено роль нелінгвальних елементів (малюнків, світлин, карт тощо) в «Небезпечній роботі», які увиразнюють документальність та автобіографічність записів, впливають на рецепцію твору читачем, репрезентують спробу Артура Конан Дойла різними способами систематизувати й представити масив фактографічного матеріалу, накопиченого за час подорожі; виконують функцію візуального супроводу нотаток, фіксують випадкові враження, передають комічні сцени з життя китобоїв. Наукова новизна роботи полягає у спробі комплексно дослідити щоденник арктичних пригод, проаналізувати його жанрово-стилістичну своєрідність і показати особливе місце у творчості та біографії автора.