Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26161
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКурило, Віталій Семенович-
dc.contributor.authorСтепаненко, Вікторія Іванівна-
dc.date.accessioned2024-12-07T20:10:38Z-
dc.date.available2024-12-07T20:10:38Z-
dc.date.issued2023-
dc.date.submitted2023-
dc.identifier.citationКурило В. С., Степаненко В. І. Бар’єри критичного мислення громадян в умовах інформаційної агресії. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2023. Вип. 69. Т. 2. С. 245 – 250. DOI https://doi.org/10.24919/2308-4863/69-2-40uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26161-
dc.description.abstractУ статті критичне мислення представлено як когнітивний процес, що передбачає здатність активно і компетентно концептуалізувати, застосовувати, аналізувати та оцінювати знання, отримані шляхом досвіду, роздумів або спілкування. Наголошено, що мета критичного мислення полягає не лише в продукуванні ефективних проривних ідей і дій людини з вирішення складних проблем, а й утвердженні основ демократичного способу життя, умінні переконливо аргументувати власну позицію, здатності протистояти різним формам несанкціонованого втручання в особисте життя та тенденціям маніпулювання людською свідомістю. Входячи з цього, критичне мислення, з одного боку, є складовою пізнавальної та розумової активності людини. З іншого боку, воно виступає психологічним чинником, що впливає на розвиток самосвідомості особистості. Окреслено інформаційно-смисловий та інформаційно-емоційний аспекти критичного мислення. Зазначено, що інформаційно-смисловий аспект передбачає, що процедури критичного мислення запобігають когнітивній дезорієнтації людини, зламу цілісної картини світу внаслідок ворожого інформаційно-психологічного впливу. Інформаційно-емоційний аспект має на меті запобігання руйнації емоційного життя, непропорційного зміщення акцентів у нормальних життєвих інтересах, сприяння збереженню здатності до адекватного сприйняття дійсності. Розглянуто джерела перешкод, що можуть заважати розвитку критичного мислення. Зазначено, що неготовність особистості до критичного мислення може бути викликана як індивідуальними особливостями, так і зовнішніми причинами. Бар’єри критичного мислення розкрито в позитивному і негативному аспектах. Заначено, що позитивним ефектом переживання бар’єра є стимулювання активності, мобілізація власних ресурсів, утримання від небезпечних вчинків, забезпечення стійкості особистості. Негативний ефект має місце в ситуаціях, коли бар’єр перетворюється на блокатор, що гальмує активність і деформує особистість.uk_UK
dc.format.extent245 – 250-
dc.subjectгромадянинuk_UK
dc.subjectгромадянинuk_UK
dc.subjectвійнаuk_UK
dc.subjectвійнаuk_UK
dc.subjectінформаційна агресіяuk_UK
dc.subjectінформаційна агресіяuk_UK
dc.subjectінформаційно-психологічні викликиuk_UK
dc.subjectінформаційно-психологічні викликиuk_UK
dc.subjectкритичне мисленняuk_UK
dc.subjectкритичне мисленняuk_UK
dc.subjectбар’єри критичного мисленняuk_UK
dc.subjectбар’єри критичного мисленняuk_UK
dc.titleБар’єри критичного мислення громадян в умовах інформаційної агресіїuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
dc.identifier.doihttps://doi.org/10.24919/2308-4863/69-2-40-
dc.citation.issue69-
dc.citation.journalTitleАктуальнi питання гуманiтарних наук-
dc.citation.volume2-
dc.contributor.affiliationКурило В. С., ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" (м. Полтава)uk_UK
dc.contributor.affiliationСтепаненко В. І,, Волинський національний університет імені Лесі Українки (м. Луцьк)uk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FP)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
kyrylo_stepanenko.pdf352,97 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.