Літературні аспекти психології розуміння часу: автор – текст – читач

Abstract

Стаття присвячена проблемі психології розуміння часу в літературному творі на рівні реалізації творчого задуму автора та на рівні рецепції художнього тексту. Стверджується, що традиційна методологія хронотопного аналізу в умовах сучасної літературної ситуації має обмежені можливості, бо використовує переважно формальні або семіотичні підходи. Застосування методів психології разом із досягненнями герменевтики дає вихід на адекватніше осмислення як феномену творчого процесу, так і феномену рецепції художнього твору, зокрема у випадку актуальних для авторської та читацької свідомості концептів, до яких належить і час. The article deals with understanding the psychology of time in literary work at the level of creativity and design by the reception at the art text. It is alleged that the traditional methodology time-space analysis in the current literary situation has limited capabilities for use mainly formal or semiotic approaches. Application of psychology together with the achievements of hermeneutics provides access to more adequate understanding of how a creative process and the phenomenon of perception of an work, especially if relevant to the author and the readers' awareness of concepts, which belongs to time.