Психологічні особливості професійного вигорання вихователів спеціалізованих закладів

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена вивченню особливостей психологічних факторів, що стосуються професійного вигорання вихователів спеціалізованих закладів. Робота складається з трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Перший розділ присвячений теоретичному вивченню особливостей професійного вигорання в професіях «людина-людина». Розкрито погляди науковців на вимоги та особливості професій гуманістичного спрямування. Представники професій «людина ‒ людина» мають володіли не тільки професійними знаннями, навичками та компетенціями, а й мати таку важливу характеристику, як психологічну стійкість, професійну компетентність, а також навички професійного спілкування, поведінкової культури. Визначено, що професія вихователя в спеціалізованому закладі, вимагає від професіонала значних інтелектуальних навичок, постійного професійного самовдосконалення, та наявності людських особистісних якостей, таких як людяність, любов до дітей, щирість, доброта, які мають поєднуватись з вимогливістю та наставництвом. Також вихователь повинен володіти високими життєвими устремліннями та орієнтуватися на досягнення професійного успіху. Дослідники зазначають, що фахівець даної сфери повинен вміти виражати себе конструктивно і морально, бути гнучким та швидко вчитись. Вихователь це цікава професія, але існує безліч стресових факторів, фрустраційних моментів, які ставлять під загрозу емоційний стан фахівця, що призводить до його професійного вигорання. Другий розділ присвячено емпіричному дослідженню психологічних особливостей професійного вигорання вихователів, які працюють з дітьми з порушенням розвитку, стикаються у своїй роботі зі складними нозологіями. За допомогою методик, ми визначили, що на рівень професійного вигорання значний вплив мають такі фактори, як емоційне виснаження, відчуття деперсоналізації та безпорадності. Надзвичайний вплив на виникнення професійного вигорання має особиста задоволеність фахівця. В групі, в який було визначено існування ризику професійного вигорання, у фахівців підвищений рівень тривоги, втоми, знижена активність, настрій та самопочуття. А також нижче середнього та низький рівень психологічної адаптивності. В третьому розділі представлено розроблений нами тренінг, щодо розуміння поняття стресу та способів його подолання, тренінг був спрямований на навички вихователів до ауто тренування, медитації та концентрації на диханні. Після проведених занять був проведений експериментальний зріз, який показав значні покращення в психоемоційному стані вихователів та покращенні психологічної адаптивності.