Формування національної ідентичності молодших школярів у контексті національно-патріотичного виховання

Abstract

Актуальність обраної проблеми обумовлена необхідністю виховання особистості, яка усвідомлює свою національну ідентичність, належність до української нації як самобутньої спільноти. Автором проаналізовано ряд нормативних документів у сфері утвердження української національної ідентичності, а також праці вітчизняних та зарубіжних філософів, істориків, психологів та педагогів, які розглядали різні аспекти національної ідентичності. У статті розкрито різні підходи до трактування змісту поняття «національна ідентичність», погляди науковців різних галузей. Наголошено, що формування національної ідентичності здобувачів початкової освіти має відбуватися у контексті національно-патріотичного виховання і опиратися на історичну правду, історичну пам’ять, національні ідеали, національну гідність, національну самосвідомість, патріотизм. Національно-патріотичне виховання молодших школярів розглядається як наскрізний виховний процес, спрямований на утвердження української національної ідентичності, що забезпечує пізнання української історії, культури, традицій, звичаїв та мови, формування національної гідності, особистісних якостей громадянина, формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини. У дослідженні розглянуто можливі шляхи формування національної ідентичності підростаючого покоління: поширення ареалу спілкування українською мовою; доступ до правдивої інформації та розвиток критичного мислення; формування національної свідомості та самосвідомості; культивування національної гідності та протистояння проявам національної меншовартості; виховання молоді на основі національних цінностей тощо Акцентовано увагу на тому, що використання засобів формування національної ідентичності молодших школярів (семіотичні, історіографічні, літературні, мистецькі, фольклорні, ігрові, фізкультурно-спортивні) забезпечують пізнання історико-культурного коріння українців, усвідомлення неповторності Вітчизни, її долі, нероздільності з нею, гордості за діяння предків і сучасників; надають педагогічним заходам урочистості, емоційності, сприяють згуртуванню дитячого колективу на основі виникнення почуття приналежності до українського народу. Узагальнено, що національна ідентичність є одним з чинників збереження та зміцнення державного суверенітету і держава зацікавлена в її формуванні, зокрема за допомогою освітньої політики. Початкова школа має сприяти засвоєнню демократичних цінностей, становленню національної ідентичності, громадянської свідомості здобувачів освіти.