Вплив мовленнєвого спілкування в інтернеті на мовно-культурні аспекти сучасного суспільства

Abstract

Мета статті – окреслити загальні аспекти дослідження впливів мовленнєвого спілкування в інтернеті на мовно-культурні аспекти сучасного суспільства. У праці проводиться важлива теза про те, що мова інтернету – це мова генерації зумерів (утім, яка не виникла спонтанно, тобто не позбавлена впливу попередніх поколінь), які є нативні в цифровому плані. Це поки що єдине соціально активне покоління, яке з дитинства тісно взаємодіє з інтернетними технологіями, а тому й уособлює собою мовні трансформації, викликані мережевими наративами. Стиль спілкування покоління Z на основі аналізу праць західних дослідників доцільно окреслити як візуальний, стислий, індивідуальний, особистий і прозорий. Без сумніву, стиль спілкування покоління Z найвиразніше, найбільш повно увібрав у себе весь спектр впливів мовленнєвого спілкування в інтернеті, тим самим визначивши провідні магістралі мовно-культурних аспектів розвитку сучасного суспільства. Це головна причина того, що спілкування нових генерацій (від зумерів, частково міленіалів і далі) суттєво відрізняється від попередніх поколінь. Окреслено поширене в англомовній науковій літературі поняття трансформації мовних установок (оцінних реакцій на різні мовні видозміни) під впливом інтернетних дискурсів. Основними такими напрямами є соціальна категоризація та стереотипізація. Мовні видозміни сучасності в усіх активних мовах світу мають здебільшого інтернетну генезу, тобто детерміновані цифровізацією взаємодії в суспільстві, що відобразилось на світоглядних орієнтирах, викликало глибинні ментальні перебудови, рефлексувало в мові. Мовне ставлення організовано за двома оцінковими вимірами: статус та солідарність. Стандартні та нестандартні різновиди мовних одиниць, що використовують в інтернет-мовленні та проникають у невіртуальне буття соціуму, наштовхуються на різні аксіологічні реакції за критеріями статусу та солідарності. Звернено увагу на простежувані риси впливу інтернетного спілкування на власне мовну організацію мережевих текстів, які доцільно зорганізувати за лексичним, правописним та граматичним рівнями. Коли порушення мовних норм чи звичної пунктуації має інтенційний характер, тоді воно стає засобом експресивності мовлення, особливістю ідіостилю користувача чи певної соціальної групи відповідно до мовних установок. Коли ж воно не є інтенційним –це свідчення мовної недбалості, неохайності, що має характер знецінення, проте також категоризує мовця за приналежністю до певної категорії користувачів з огляду на соціально-економічний статус.