Please use this identifier to cite or link to this item: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25051
Title: Ландшафт дезінформації щодо зміни клімату: деніалістський ракурс
Authors: Тихомирова, Євгенія Борисівна
Affiliation: Волинський національний університет імені Лесі Українки, професор кафедри міжнародних комунікацій та політичного аналізу,
Bibliographic description (Ukraine): Тихомирова Є. Б. (2024). Ландшафт дезінформації щодо зміни клімату: деніалістський ракурс. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії 1(18). С. 102 - 122. DOI : https://doi.org/10.29038/2524-2679-2024-01-102-12.
Issue Date: Jun-2024
Date of entry: 7-Nov-2024
Country (code): UA
DOI: https://doi.org/10.29038/2524-2679-2024-01-102-12
UDC: 32.019.5]:070.16:551.5
Keywords: грінвошинг
кліматична дезінформація
кліматичні скептики
корпоративна соціальна відповідальність
ПР-фірми
кліматичні деніалісти
Abstract: Ужито метафору «ландшафт дезінформації щодо зміни клімату» для акцентування багатогранності проблеми кліматичної дезінформації як складної інформаційної системи з багатьма взаємодіючими змінними. © Тихомирова Є., 2024 103Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студіїЦе поняття охоплює акторів, що поширюють дезінформацію через традиційні ЗМІ й онлайн-платформи аналітичних центрів, політиків та інших акторів, які по-різному ставляться до наукових фактів про зміну клімату. Аналіз наукових джерел дав змогу виявити, що найбільшою є довіра громадськості до вчених; телебачення й онлайн-інформація розглядаються як місце, де респонденти бачать найбільше кліматичної дезінформації; політичні партії та уряди згадуються як джерела неправдивої й оманливої дезінформації, а ЗМІ – як рольові чинники впливу на рішення щодо кліматичних змін та дії великих компаній, політику уряду й громадське ставлення. У статті проаналізовано акторів, які відкидають науковий консенсус щодо зміни клімату, активно поширюючи дезінформацію про глобаль-не потепління. Вони відомі як «кліматичні скептики» або «кліматичні деніалісти». Серед них також згадуються ПР-фірми та інші структури зв’язків із громадськістю, які працюють із кліматонебезпечними корпораціями, зраджуючи власній ідеї корпоративної соціальної відповідальності. Великі нафтові, газові, вугільні компанії й деякі інші є головними замовниками ПР-фірм, а піар використовується для маніпулювання громадською думкою, підтримки авторитету корпорацій у кліматичній дискусії, захисту їхніх інтересів, відволікаючи громадськість від реальних проблем.
URI: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25051
Content type: Article
Appears in Collections:Наукові роботи (FMV)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
102_122.pdf7,43 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.