Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24917
Назва: Неофіційні антропоніми за специфікою мовлення осіб у сучасній діалектній комунікації
Автори: Шульська, Наталія Миколаївна
Зінчук, Руслана Степанівна
Заваринська, Ірина Федорівна
Приналежність: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Бібліографічний опис: Шульська Н. М., Зінчук Р. С., Заваринська І. Ф. Неофіційні антропоніми за специфікою мовлення осіб у сучасній діалектній комунікації. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Журналістика. Київ : Видавничий дім «Гельветика», 2024. Т. 35 (74). № 2. Ч. 1. С. 85–90. DOI : https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.2.1/15
Журнал/збірник: Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Журналістика.
Випуск/№ : 2. Ч. 1.
Том: 35 (74)
Дата публікації: 2024
Дата внесення: 4-лис-2024
Видавництво: Видавничий дім «Гельветика»
Країна (код): UA
DOI: https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.2.1/15
УДК: 811.161.2 (477.82)‟373.23
Теми: неофіційна антропонімія
прізвисько
діалект
діалектна комунікація
мовлення
Діапазон сторінок: 85–90
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено неофіційні антропоніми, що характеризують мовлення осіб. Установлено, що вуличні прізвиська за мовленнєвою специфікою продуктивні в сучасній діалектній комунікації, оскільки вибір неофіційної назви найчастіше зумовлений тими чинниками, які найбільше помітні мовцям. Антропоніми цього типу мають чітку мотивацію, інколи надзвичайно розгорнуту, оформлену додатковими поясненнями, оригінальними приказками. З’ясовано, що прізвиська аналізованої мотиваційної групи цікаві з погляду лексичних, словотвірних і функційних особливостей. Їхніми твірними основами виступають різні частини мови, вони специфічні за звучанням і мають різне маркування. На основі зібраного діалектного фактажу диференційовано такі підгрупи неофіційних антропонімів: 1) прізвиська-характеристики балакучих людей; 2) прізвиська, що вказують на проблеми з мовленням носіїв; 3) неофіційні назви, що засвідчують уживання носієм якогось слова-паразита; 4) прізвиська, що відображають дитячу вимову денотатів; 5) вуличні антропоніми, що вказують на використання діалектних слів інших регіонів. Досліджено, що найчастіше прізвиська виникають через надмірну балакучість людей. Здебільшого такими неофіційними найменуваннями називають жінок, порівняно менше – чоловіків. Поширені також прізвиська, що підкреслюють проблеми з мовленням, зокрема заїкання, буботіння, сюсюкання, торохтіння, шепелявість, гаркавлення. Немало прізвиськ відображають дитячу вимову носіїв, тобто повторювання лексем чи звукових комбінацій, свідчать про пропуск звуків у словах, заміну одних звуків чи складів іншими, пом’якшення приголосних. Частина вуличних антропонімів репрезентує вживання носіями діалектних слів чи форм, що відтворюють риси різних говіркових систем майже на всіх мовних рівнях, особливо на лексичному.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24917
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FFG)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
17.pdf333,74 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.