Теоретичні аспекти побудови моделей психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП та її сім'ї

Abstract

Метою статті є аналіз основних вітчизняних та зарубіжних моделей психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП та її сім'ї. Аналіз науково-практичних джерел засвідчив, що у сучасній педагогіці та освітній практиці активно використовується поняття «психолого-педагогічний супровід». Незважаючи на велику кількість публікацій з питань психолого-педагогічного супроводу, окремі аспекти супроводжувальної діяльності для молодших школярів з особливими освітніми потребами (ООП) недостатньо досліджені. Автор аналізує різні підходи науковців до визначення поняття психолого-педагогічного супроводу сім'ї, зазначаючи, що кожне визначення по різному визначає роль дитини з особливими освітніми потребами та її сім’ї у цьому процесі. Існує дві концепції інвалідності, у яких дитина з ООП має зовсім різний соціальний статус. Залежно від того, якої із цих двох позицій дотримуватися, варто пропонувати різні моделі психолого-педагогічного супроводу сім'ї з такою дитиною. У першому випадку інвалідність розглядається як особиста (особливо медична) проблема людини. У цій моделі інвалідність розглядається в контексті зв’язку між людиною та її хворобою. У другому випадку обмежені можливості здоров'я розглядаються як соціальна проблема, яка викликає психологічні проблеми. Реалізуючи цей підхід, ми зосереджуємося на стосунках між людьми та їх оточенням. У рамках цього підходу використовується термін «люди (діти) з особливими освітніми потребами». У цьому випадку завданням психологічної допомоги є залучення сімей і дітей з ООП до нормального соціального життя. Аналіз зарубіжних практик психолого-педагогічної підтримки сімей, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, наголошують на важливості якісного догляду за дітьми, гуманного ставлення до дітей раннього віку, розвитку навичок саморегуляції у батьків. Мета навчання батьків – побудувати партнерські стосунки з дитиною. Сьогодні в Україні може спрацювати лише комплексний підхід, який об’єднує зусилля різних фахівців, які підтримують дітей з особливими потребами. Важливо поєднувати психологічну підтримку з освітньою, соціальною та правовою допомогою.

The purpose of the article is to analyze the main domestic and foreign models of psychological and pedagogical support of a child with special needs and his family. The analysis of scientific and practical sources proved that in modern pedagogy and educational practice the concept of "psychological and pedagogical support" is actively used. Despite the large number of publications on psychological and pedagogical support, certain aspects of support activities for younger schoolchildren with special educational needs (SEN) have not been sufficiently researched. The author analyzes different approaches of scientists to the definition of the concept of psychological and pedagogical support of the family, noting that each definition defines the role of a child with special educational needs and his family in this process in a different way. There are two concepts of disability, in which a child with SEN has a completely different social status. Depending on which of these two positions to follow, it is worth offering different models of psychological and pedagogical support for a family with such a child. In the first case, disability is considered as a personal (especially medical) problem of a person. In this model, disability is considered in the context of the relationship between a person and his illness. In the second case, limited health opportunities are considered as a social problem that causes psychological problems. Implementing this approach, we focus on the relationship between people and their environment. Within this approach, the term "people (children) with special educational needs" is used. In this case, the task of psychological assistance is to involve families and children with OOP in normal social life. The analysis of foreign practices of psychological and pedagogical support for families raising children with special educational needs emphasizes the importance of quality childcare, humane treatment of young children, and the development of self-regulation skills in parents. The goal of parent training is to build a partnership with the child. Today, only a comprehensive approach can work in Ukraine, which combines the efforts of various specialists who support children with special needs. It is important to combine psychological support with educational, social and legal assistance.