Логопедичне обстеження в системі психолого-педагогічного супроводу дітей раннього віку

Abstract

В статті обґрунтовано актуальність підтримки сімей з дітьми, у яких діагностовано або які мають ризик виникнення порушень психофізичного розвитку, тобто запровадження раннього втручання на державному рівні. Ненадання послуг раннього втручання сім’ям з дітьми із особливими потребами сприяє появі небажаних соціаль-них явищ, таких як відмова батьків від дітей і передача їх на виховання в інституції та прийомні сім’ї, руйну-вання сімей, які не відмовляються від дітей. Звернено увагу, що на сучасному етапі в системі спеціальної освіти України більш коректним та прийнятним є термін «психолого-педагогічний супровід дітей раннього віку та їхніх сімей». На основі аналізу різноманітних наукових підходів сформульовано визначення психолого-педагогічного супроводу розвитку дітей раннього віку як здатності освітнього фахівця до комплексної підтримки фізичного й психічного розвитку дитини на основі фахових знань про фізіологічні, психологічні та індивідуальні особливості розвитку дітей раннього віку; уміння створювати умови для повноцінного розвитку психічних процесів у різних видах активностей дітей раннього віку з урахуванням провідних видів діяльності і законів розвитку з метою прийняття дитиною себе та інших людей. Мета дослідження – аналіз складових логопедичного обстеження дітей раннього вікув системі їхнього психолого-педагогічного супроводу. Дитина від народження до трьох років природно активно засвоює мовлення, оскільки це зумовлено її потребами у пізнанні, комунікації, самореалізації. Мовлення сприяє формуванню її інтелектуального потенціалу, збільшує пізнавальну активність, якісно розши-рює світогляд, стимулює і збагачує комунікативні навички. На першому році життя пріоритетним для дитини є емоційне спілкування, на другому році важливим показником є предметна діяльність, на третьому році активно розвивається ігрова діяльність. Всі ці процеси опосередковані сприйманням та розумінням зверненого до дитини мовлення, розвитком власного мовлення як чинника пізнання себе як особистості, навколишнього середовища, розвитку пізнавальних можливостей дітей. Головним завданням логопедичного обстеження дітей раннього віку є поглиблений, максимально об’єктивний аналіз розвитку мовлення дитини, визначення факторів, які негативно або позитивно впливають на цей процес, з метою раннього розпізнавання та виявлення порушень мовлення.

The article substantiates the relevance of supporting families with children who have been diagnosed or are at risk of psychophysical development disorders, that is, the introduction of early intervention at the state level. Failure to provide early intervention services to families with children with special needs contributes to the emergence of undesirable social phenomena, such as the abandonment of children by parents and their transfer to institutions and foster families, the destruction of families that do not abandon children. Attention is drawn to the fact that at the current stage in the system of special education of Ukraine, the term "psychological-pedagogical support of young children and their families" is more correct and acceptable. Based on the analysis of various scientific approaches, the definition of psychological and pedagogical support for the development of young children is formulated as the ability of an educational specialist to comprehensively support the physical and mental development of a child based on professional knowledge about the physiological, psychological and individual characteristics of the development of young children; the ability to create conditions for the full-fledged development of mental processes in various types of activities of young children, taking into account the leading types of activities and the laws of development in order for the child to accept himself and other people. The purpose of the research is to analyze the components of the speech therapy examination of young children in the system of their psychological and pedagogical support. A child from birth to three years naturally actively learns speech, as this is determined by his needs for cognition, communication, and self-realization. Speaking contributes to the formation of its intellectual potential, increases cognitive activity, qualitatively expands the worldview, stimulates and enriches communication skills. In the first year of life, the child’s priority is emotional communication, in the second year, subject activity is an important indicator, in the third year, game activity is actively developing. All these processes are mediated by the perception and understanding of speech addressed to the child, the development of one’s own speech as a factor in knowing oneself as an individual, the environment, and the development of children’s cognitive abilities. The main task of the speech therapy examination of young children is an in-depth, maximally objective analysis of the child’s speech development, the identification of factors that negatively or positively affect this process, with the aim of early recognition and detection of speech disorders.