Інноваційно-інвестиційна складова фінансової безпеки банківських установ

Abstract

В дослідженні розглянуто теоретико-методичні засади інноваційноінвестиційної складової фінансової безпеки банківських установ. Зазначено, що банківські інновації можуть розглядатися з двох ключових підходів: продуктового та технологічного, кожен з яких має свої особливості та мету. Запропоновано визначення банківських інновацій як системи нових або удосконалених продуктів, послуг та технологій, спрямованих на досягнення стратегічних і тактичних цілей банку. Обґрунтовано, що існує причинно-наслідковий зв’язок між інноваціями та інвестиціями, що формує поняття «інноваційно-інвестиційної діяльності». Встановлено, що реалізація банківських інновацій пов’язана з низкою екзогенних і ендогенних загроз та ризиків, що вимагає формування ефективної системи забезпечення інноваційно-інвестиційної складової фінансової безпеки банку. Обґрунтовано, що у структурі фінансової безпеки банківських установ вагоме місце належить інноваційно-інвестиційній складовій, яка в умовах цифровізації створює умови для підвищення прибутковості, конкурентоспроможності та ринкової вартості кожного комерційного банку. Запропоновано визначення інноваційно-інвестиційної безпеки банківської установи, котре включає ефективне формування і використання інвестиційних ресурсів, спрямованих на реалізацію процесу функціонування інновацій. Методичне забезпечення цієї безпеки охоплює різноманітні наукові методи діагностування стану інноваційно-інвестиційної складової фінансової безпеки банківських установ, оцінки ризиків та економіко- 3 математичного моделювання. Наголошено на необхідності комплексного підходу до оцінювання інноваційно-інвестиційної безпеки банку для своєчасного виявлення загроз і ризиків та нейтралізації їхнього негативного впливу з метою досягнення стратегічних цілей банку і підвищення його конкурентоспроможності. Досліджено еволюцію підходів до визначення банківських інновацій та їх роль у підвищенні ефективності функціонування комерційних банків. У роботі розглянуто різні наукові підходи до трактування банківських інновацій, включаючи їх розуміння як новітніх технологій, удосконалених продуктів, альтернативних каналів обслуговування та організаційних змін. Проведено аналіз сучасних технологічних інновацій, таких як штучний інтелект, блокчейн, мобільні та біометричні технології, які підвищують ефективність банківських операцій, особливо в умовах цифровізації та воєнного стану. Підкреслено важливість інноваційної діяльності для розвитку банківських установ та збереження і зміцнення їх конкурентних позицій на ринку фінансових послуг. Досліджено розвиток технологічних інновацій у банківському секторі в умовах цифровізації та діджиталізації економічних процесів. Акцентовано увагу на використанні автоматизованих програмних сервісів, Інтернету та соціальних мереж для налагодження ефективної взаємодії з клієнтами та аналізу їхніх запитів. Проаналізовано сучасні види банківських інновацій, такі як мобільний банкінг, блокчейн, шерінг, краудфандинг, необанки. Акцентовано на специфічних властивостях банківських інновацій, включаючи циклічність кругообігу інноваційно-інвестиційних ресурсів, регуляторний вплив, інструменти захисту інтелектуальної власності та орієнтацію на прикладні дослідження. Окреслено важливість аспекту розмежування понять «банківських інновацій», «інноваційної діяльності» та «інноваційного процесу». Визначено, що банківські інновації, мотивовані як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками, включають новітні продукти, послуги, технології та організаційно-управлінські нововведення, спрямовані на досягнення стратегічних цілей розвитку банку. Обґрунтовано алгоритм реалізації інноваційно-інвестиційної діяльності банківських установ, що 4 включає оцінку соціально-економічної ситуації, розробку та впровадження інноваційних проектів та оцінку їхньої ефективності. У дослідженні оцінено стан та ефективність забезпечення інноваційноінвестиційної складової фінансової безпеки банківських установ. Визначено, що на діяльність банків впливають різноманітні чинники, які можуть як створювати загрози, так і сприяти зміцненню інноваційно-інвестиційної безпеки. На основі аналізу динаміки показників банківської системи та національної економіки виокремлено макроекономічні детермінанти, серед яких основними загрозами є зниження капіталізації, значна частка непрацюючих кредитів та зростання фінансової залежності від зовнішніх джерел. До позитивних чинників належать збільшення активів і капіталу банківської системи. Виявлено значний негативний вплив на діяльність банківської системи, спричинений вторгненням Росії в Україну у 2022 р., котрий у 2023 р. вдалося зменшити впровадженням банківських інновацій та регуляторних інструментів Національного банку України. Відзначено розвиток дистанційного банкінгу як однієї з провідних інновацій, а також вказано на необхідність посилення заходів з безпеки комерційних банків в умовах війни та конкуренції, а також всеохоплюючого розвитку інформаційних технологій. Проаналізовано інноваційно-інвестиційну складову фінансової безпеки банківських установ на прикладі державного та приватного банків й встановлено різний рівень їхньої захищеності від зовнішніх загроз. Розроблено алгоритм комплексного оцінювання інноваційно-інвестиційної складової фінансової безпеки, який дозволяє проводити кількісний і якісний аналіз інвестиційних ресурсів, що спрямовуються на інновації, впливати на ключові показники розвитку банку та визначати рівні інноваційно-інвестиційної безпеки. За результатами комплексного аналізування інноваційно-інвестиційної складової фінансової безпеки досліджуваних банківських установ встановлено середній рівень інноваційно-інвестиційної безпеки АТ КБ «Приватбанк» протягом всього аналізованого періоду та низький рівень для АТ АКБ «Львів» в окремих з досліджуваних періодів, що свідчить про успішну реалізацію інноваційно- 5 інвестиційної стратегії першого комерційного банку та нестабільність у використанні інноваційно-інвестиційного потенціалу другого. Проведено ґрунтовне дослідження зарубіжного досвіду використання банківських інновацій. Окреслено специфіку напрямків розвитку банківських інновацій у зарубіжних країнах, що спрямовані на залучення клієнтів та розвиток бізнесу, зокрема через цифровізацію. Встановлено сучасні тенденції активного впровадження фінтех- та блокчейн технологій з метою покращення взаємодії з клієнтами в банківських установах Іспанії, Польщі та США. З’ясовано особливості реалізації банківських інновацій в таких країнах як Бразилія, США та Індія, що спрямовані на розвиток окремих галузей економіки та передбачають інтеграцію банківського обліку з бухгалтерським, створення відкритих порталів та покращення кредитних пропозицій для фермерів. Окремо розглянуто інновації в цифровій складовій банківської сфери, включаючи приклади їх впровадження в банківських установах Німеччини, Великобританії, ОАЕ, Канади, Китаю та Туреччини. Вказано на перспективність розвитку хмарних технологій захисту даних та мобільності взаємодії з клієнтами. Відзначено, що в Україні розвиток банківських інновацій орієнтується на цифрові технології дистанційного банкінгу з урахуванням швидкого розвитку технологій та триваючих військових дій. З метою удосконалення механізму забезпечення інноваційно-інвестиційної складової фінансової безпеки банківських установ виокремлено імперативи інноваційно-інвестиційної складової фінансової безпеки комерційних банків, що забезпечить досягнення головних цілей, котрі покладені в концептуальний зміст «банківських інновацій» та сприятимуть розвитку банківської установи. Для оцінювання ефективності механізму забезпечення інноваційно-інвестиційної складової фінансової безпеки банківських установ запропоновано використовувати кількісні методи, зокрема кореляційно-регресійний аналіз, що дозволяє виявити вплив факторів на показники результативності діяльності банківських установ. Така методика дозволила виявити загрози та ризики, які притаманні інноваційноінвестиційній складовій комерційних банків. 6 Розраховано інтегральне значення інноваційно-інвестиційної складової фінансової безпеки на основі п’яти коефіцієнтів, обраних для аналізу, що дозволило оцінити вплив деструктивних чинників на рівень конкурентоспроможності та ринкової вартості банківської установи. Обґрунтовано доцільність визначення бетакоефіцієнту з метою оцінки ступеня ризику інноваційно-інвестиційної складової фінансової безпеки комерційних банків, а також для порівняння тенденцій розвитку досліджуваних комерційних банків з розвитком банківської системи України. Запропоновано основні типи інноваційно-інвестиційної стратегії банків, визначення яких проведено на основі шкали значень коефіцієнта чутливості. Це дозволило ідентифікувати агресивну інноваційно-інвестиційну стратегію для АТ КБ «Приватбанк» та захисну стратегію для АТ АКБ «Львів». Підкреслено взаємозв’язок інноваційної та інвестиційної діяльності, зазначаючи, що інвестиції в інновації банківських установ спрямовані на отримання економічної вигоди в майбутньому. Доведено, що банківські інновації розглядаються як інструмент для нівелювання негативного впливу екзогенних та ендогенних факторів, збереження та розширення клієнтської бази комерційних банків в умовах спаду їх ділової активності.