Віддзеркалення минулого у «п'ятому епізоді» інформаційної війни (2023–2024) між Газою та Ізраїлем: частина друга

Abstract

У другій частині публікації наочно засвідчено, як історія та культура Ізраїлю/Палестини крізь призму масмедіа впливає на сучасність, виражаючись у назвах інтифад, спецоперацій, політичних ідеологій, пов'язаних з протистояннями релігійного права та діяльністю безлічі ультраортодоксальних рухів, течій, наукових концепцій тощо. За допомогою проєкцій на релігійні канони, контент-аналізу, порівняння, зіставлення з історичними подіями тощо показано, як Ізраїль та Палестина в просторі масмедіа звинувачують один одного в обстрілах житлових масивів та використанні "живих щитів", знищенні лікарень, освітніх закладів, знущанні над святинями, використанні хімічної зброї та ін. Пакет звинувачень ХАМАСу поповнюють корупційні факти розграбування гуманітарної допомоги, репресії опозиціонерів, використання територій та ресурсів ООН для запуску смертоносної зброї. Аби засвідчити власні позиції, видатні політики роблять гучні заяви, ректори вишів звільняються з посад, релігійні діячі підносять конфлікт на сакральний рівень. У статті констатовано – хоч усі арабо-ізраїльські протистояння дотепер завершувались риторично, бачимо невичерпні можливості "інформаційного фронту": уже під час спецоперації "Непорушна скеля" 2014 р., інститут вивчення медій Близького Сходу оприлюднив інструкцію пропагандистів палестинської автономії, у якій чітко прописано, як висвітлювати збройний конфлікт на шпальтах арабських та опозиційних ЗМІ. Тоді ж на кількох каналах з'явилися медіафакти обстрілу цивільної структури у глибині секторального анклаву – і Держдепартамент США засудив дії ЦАХАЛу (які згодом виявилися підробленими). У відповідь Асоціація іноземних кореспондентів виразила протест ХАМАСу щодо застосування силових методів і тотальної цезури. У публікації доведено, що, активно використовуючи покликання на офіційні джерела, експертизи, фото та відеофакти, масмедіа підносять конфлікти на якісно інший рівень, роблячи їх максимально прозорими й тим самим критично знижуючи можливості маніпуляцій масовою свідомістю. І хоч в плані футурології сучасні медіа не сягають рівня релігійних засобів комунікації, їх вплив сукупно перевершує (й принагідно – спотворює) можливості Тори, Нового Заповіту та Священного Корану