Вплив реабілітаційних заходів на психологічні аспекти якості життя пацієнтів із наслідками травматичних та компресійних невропатій верхньої кінцівки

Abstract

Актуальність. Проведено дослідження психоемоційного стану хворих із наслідками травматичних та компресійних невро- патій верхньої кінцівки й вивчено вплив реабілітаційних заходів на показники тривожності та депресії в цієї категорії хворих. Мета роботи – вивчити вплив реабілітаційних заходів на психоемоційний стан пацієнтів із наслідками травматичних і компресійних невропатій верхньої кінцівки. Матеріал та методи. У дослідженні брали участь 223 пацієнти з наслідками ушкоджень периферичних нервів верхньої кінцівки, котрі були проопе- ровані у відділенні відновлювальної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ромоданова НАМН України» з 2018 по 2019 р. Хворих розподілено на дві групи – основну (112 осіб) та групу порівняння (111 осіб). Для оцінки психоемоційного статусу пацієнтів й особливостей адаптації ми використовували шкалу тривожності Спілбергера-Ханіна, спрямовану на дослідження рівня особистісної й реактивної тривожності; шкалу самооцінки депресії А. Бека, суб’єктивну шкалу оцінки астенії (MFI-20). Результати дослідження. При первинному обстеженні пацієнтів ми в більшості з них (96,7 %) виявили порушення в емоційно-особистісній сфері тривожного й депресивного характеру. Програма фізичної терапії в основній групі включала кінезоте- рапію, масаж у поєднанні з аутотренінгом, елементи гімнастики йоги, дихальну гімнастику, а також артте- рапію, що являє собою реабілітаційний ресурс, привнесення якого сприяє прискоренню ранньої післяопераційної реабілітації, у групі порівняння – кінезотерапію, масаж, дихальні вправи та вправи на розслаблення. У після- операційний період в основній і групі порівняння додавалися механотерапія та апаратна фізіотерапія. Повторне обстеження проводили через 2,5–3 місяці після операції. У результаті лікування спостерігали виражену позитивну динаміку у вигляді поліпшення психоемоційного статусу пацієнтів обох груп. Реактивна тривожність в основній групі хворих достовірно знизилася до 37,3±5,3 бала (p<0,05), у групі порівняння – до 40,2±5,4 бала. Висновки. Проведене дослідження підтверджує, що кінезотерапія, масаж у поєднанні з ауто- тренінгом, елементи гімнастики йоги, дихальна гімнастика та арттерапія позитивно впливають на психоемоційний стан осіб із цією патологією.Relevance. A study was made of the psycho-emotional condition of patients with the consequences of traumatic and compression neuropathies of the upper limb, the effect of rehabilitation methods on indicators of anxiety and depression in this category of patients was studied. The purpose of the work is to study the effect of rehabilitation methods on the psycho-emotional condition of patients with the consequences of traumatic and compression neuropathies of the upper limb. Material and Methods. The study involved 223 patients with consequences of damage to the peripheral nerves of the upper limb, who were operated on at the Department of Reconstructive Neurosurgery of the Institute of Neurosurgery named after Acad. A.P. Romodanova of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine from 2018 to 2019. Patients were divided into 2 groups: the main group (112 people) and the comparison group (111 people). To assess the psycho-emotional status of patients and the characteristics of adaptation, we used: the Spilberger-Hanin anxiety scale, aimed at studying the level of personal and reactive anxiety; A. Beck Depression Self-Assessment Scale; subjective rating scale for asthenia (MFI-20). The results of the Study. During the initial examination of patients, we in most of them (96,7 %) revealed disturbances in the emotional and personal sphere of an anxious and depressive nature. The physical therapy program in the main group included: kinesiotherapy, massage in combination with auto-training, elements of yoga gymnastics, breathing exercises, as well as art therapy, which is a rehabilitation resource, the use of which helps accelerate early postoperative rehabilitation. In the comparison group – kinesiotherapy, massage, breathing exercises and relaxation exercises. In the postoperative period, fitness equipment and apparatus physiotherapy were added to the main and comparison groups. Re-examination was carried out 2,5–3 months after surgery. As a result of treatment, pronounced positive dynamics was observed in the form of an improvement in the psycho-emotional status of patients in both groups. Reactive anxiety in the main group of patients significantly decreased to 37,3±5,3 points (p <0,05), in the comparison group – to 40,2±5,4 points. Conclusions. The study confirms that kinesitherapy, massage in combination with auto-training, elements of yoga gymnastics, breathing exercises and art therapy positively affect the psycho-emotional state of people with this pathology.