Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23579
Назва: Висловлення нечленованого різновиду в прозових творах для дітей: темпорально-модальна парадигма та стилістичні ознаки
Автори: Костусяк, Наталія Миколаївна
Поляк, Ірина
Приналежність: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка
Бібліографічний опис: Костусяк Н. М., Поляк І. П. Висловлення нечленованого різновиду в прозових творах для дітей: темпорально-модальна парадигма та стилістичні ознаки. Волинь філологічна: текст і контекст : зб. наук. праць. Луцьк, 2023. Вип. 36 : Поліфонія сучасної філології: до ювілею кафедри української літератури. С. 50–64. URL : https://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/view/1093/1022.
Дата публікації: 2023
Дата внесення: 7-лют-2024
Видавництво: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Країна (код): UA
УДК: 811.161.2’367
Теми: нечленоване речення
висловлення
синтаксична одиниця
комунікативно-прагматичний потенціал
функційні вияви синтаксичних одиниць
інтенція
розповідна модальність
стверджувальна модальність
заперечна модальність
питальна модальність
спонукальна модальність
емоційність
оцінність
експресивність
мова прози для дітей
Діапазон сторінок: 50–64
Короткий огляд (реферат): У статті схарактеризовано дібрані з прозових творів В. Нестайка висловлення нечленованого різновиду, сфера вживання яких – переважно діалогічне, рідше монологічне мовлення. З’ясовано, що аналізовані конструкції як конденсовані, економні, ситуативно яскраві, емоційно та експресивно забарвлені речення виявляють своєрідний комунікативно-прагматичний потенціал та відіграють важливу роль у репрезентації позамовних ситуацій. Вони слугують реакцією на висловлення співрозмовника, функціюють поряд із членованими структурами й зазвичай темпорально співвідносні з моментом мовлення, хоч і не мають спеціальних формальних показників часу. Зорієнтованість на особливості вживання нечленованих одиниць у конкретних комунікативних ситуаціях та реалізацію ними запрограмованих інтенцій адресанта дала змогу описати висловлення цього різновиду крізь призму синтаксичного модального плану й виділити побудови: 1) розповідної модальності, експліковані звуконаслідувальними одиницями, власне-вигуками та інтер’єктивованими класами слів, які в казкових оповіданнях виявляють розгалужену значеннєву амплітуду й часто позитивно чи негативно маркований емоційно-оцінний зміст; 2) стверджувального модального плану, що виражають згоду з думкою чи пропозицією співрозмовника, рідше мають супровідний відтінок логічного підсумку, висновку, примусу й репрезентовані частками або партикульованими одиницями; 3) заперечної модальності, інтенційний план яких пов’язаний із маркуванням незгоди, спротиву, опору й водночас експресії; 4) питальної модальності, що виконують роль засобу перепитування, з’ясування згоди чи незгоди адресата з міркуваннями мовця, зрідка мають супровідне значення здивування, збентеження, роздратування; 5) спонукальної модальності як маркерів волевиявлення з відтінком категоричності або конденсованого спонукально-бажального змісту. Простежено, що в казкових оповіданнях, крім усталених в українській мові нечленованих конструкцій, засвідчені й ті, які слугують своєрідним авторським прийомом і випрозорюють творчу манеру письменника.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23579
URL-посилання пов’язаного матеріалу: https://volyntext.vnu.edu.ua/index.php/volyntext/article/view/1093/1022
Перелік літератури: Вихованець, І. Р., Городенська, К. Г., Загнітко, А. П., Соколова, С. О. (2017). Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія / за ред. К. Г. Городенської. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго.
Гурко, О. (2014). Нечленовані речення як засоби реалізації категорії ствердження в українській мові. Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство), 127, 396–400.
Дудик, П. С., Прокопчук, Л. В. (2010). Синтаксис української мови: підручник. Київ: Видав. центр «Академія».
Загнітко, А. П. (2009). Еквіваленти речення: статус, обсяг і функційна типологія. Лінгвістичні студії, 19, 79–91.
Костусяк, Н. М. (2013). Категорія синтаксичної модальності та її грамемна реалізація. Лінгвістичні студії, 26, 99–103.
Костусяк, Н. М. (2014). Грамемна структура категорії лексико-граматичної модальності. Типологія та функції мовних одиниць, 1, 127–139.
Кучер, А. С. (2017). Нечленовані речення в сучасній українській мові: статус, функції. Філологічні студії, 9, 47–54. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/154890761.pdf
Кущ, О. П. (2001). Нечленовані речення та їхнє лексико-граматичне вираження. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Філологія, 3, 202–205.
Нестайко, В. (2008). Дивовижні пригоди у лісовій школі. Сонце серед ночі. Пригоди в Павутинії. Харків: ВД «Школа».
Шиць, А. А. (2014). Висловлення нечленованого різновиду як засоби експлікації заперечної модальності. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми граматики і лексикології української мови, 11, 165–169.
Шиць, А. А. (2014а). Нечленовані речення як специфічні засоби вираження позамовних ситуацій. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна», 49, 140–143.
Шиць, А. А. (2015). Нечленовані речення в граматичній системі сучасної української мови: автореф. дис. … канд. філол. наук. Луцьк, 2015. 19 с.
Тип вмісту: Article
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FFG)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Vol_fil36.pdf398,31 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.