СПІЛЬНА РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ У СПІЛЬНІЙ ТРАВМАТИЧНІЙ РЕАЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ: ДОСВІД УКРАЇНИ ТА НАЙКРАЩІ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Abstract

Мета. Метою дослідження є теоретичне й емпіричне вивчення спільної резильєнтності практичних психологів на початку їхньої професійної кар’єри, а також вивчення найкращих практик Євросоюзу для розвитку спільної резильєнтності.

Методи. У дослідженні було використано комплекс психодіагностичних методик: шкала професійного посттравматичного зростання в травматичній реальності (Shared Traumatic and Professional Posttraumatic Growth), STPPG (Tosone, 2016); шкала готовності до роботи з клієнтами із травмами (Readiness to Work with Trauma-Exposed Patients Scale), RTEPS (Kazlauskas, 2022); коротка шкала психологічної резильєнтності (Brief Resilient Coping Scale), BRCS (Sinclair & Wallston, 2004); вимірювання оцінки спільної резильєнтності громади (Conjoint Community Resiliency Assessment Measure), CCRAM (Leykin et al., 2013). Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою процедур описової статистики, регресійного та кореляційного аналізу комп’ютерної математично-статистичної програми IBM SPSS Statistics, 23. Вибірка представлена студентами старшокурсниками (n=85) факультету психології Волинського національного університету імені Лесі Українки, які мали досвід практичної роботи. Опитування здійснювалося у вересні 2023 року та проводилось онлайн через покликання на Google Forms.

Результати. Результати дослідження свідчать про те, що спільна резильєнтність громади має позитивні кореляційні зв’язки із показниками спільної травми й професійного посттравматичного зростання та готовністю до роботи із травмою. Результати регресійного аналізу свідчать про те, що спільна травма, посттравматичне зростання, участь у волонтерстві, наявність дітей та власний досвід проходження терапії взяті сукупно є значущими предикторами спільної резильєнтності.

Висновки. Важливо підтримувати обмін знаннями, зокрема досвідом Євросоюзу щодо розвитку спільної резильєнтності в умовах спільної травматичної реальності, зумовленої воєнним станом.

Purpose. The study aims to theoretically and empirically study the shared resilience in applied psychologists at the beginning of their professional career, as well as to study the best practices of the European Union for the development of shared resilience.

Methods. The study applies a set of standardized measures: the Shared Traumatic and Professional Posttraumatic Growth Scale (STPPG) (Tosone 2016); the Readiness to Work with Trauma-Exposed Patients Scale (RTEPS) (Kazlauskas 2022); Brief Resilient Coping Scale (BRCS) (Sinclair & Wallston, 2004); Conjoint Community Resilience Assessment Measure (CCRAM) (Leykin et al. , 2013). Statistical processing of the data was carried out using descriptive statistics, regression and correlation analysis of the software tool IBM SPSS Statistics, 2023. The aprticipants were represented by a sample of senior students (n=85) of the Faculty of Psychology at Lesya Ukrainka Volyn National University who had clinicician’s or psychologist’s professional experience. The survey was carried out in September 2023 and was conducted online through a link on Google Forms.

Results. The results indicate that shared is positively associated with shared trauma, professional post-traumatic growth and readiness to work with trauma.The results of the regression analysis show that shared trauma, posttraumatic growth, volunteering, having children, and personal experience of getting therapy are predictors of shared resilience.

Conclusions. Moreover, learning and implementing the best practices of European Union to develop the applied psychologists’ shared resilience is of crucial importance in the context of shared traumatic reality in Ukraine.