Формування готовності майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку в освітньому середовищі педагогічного коледжу

Abstract

У дисертації розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов формування готовності майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку в освітньому середовищі педагогічного коледжу. Актуальність проведеного дослідження визначається тим, що педагогічні коледжі мають вагомий досвід підготовки фахівців для закладів дошкільної освіти, у яких сформовані загальні та професійні компетентності для виконання трудових функцій щодо організації, забезпечення та реалізації освітнього процесу, спрямованого на всебічний розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб. Зогляду на це актуалізується необхідність модернізації вітчизняної системи підготовки таких фахівців, які були б здатні до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку. На основі аналізу стану вивчення проблеми зʼясовано, що на сучасному етапі розвитку науки і освіти дослідження у галузі становлення творчої активної особистості набувають особливої актуальності і стають надзвичайно важливим напрямом емпіричних пошуків і науково-теоретичних досліджень. На основі теоретичного аналізу ключових понять проблеми дослідження («творчий потенціал дитини дошкільного віку», «професійна підготовка майбутніх вихователів»), вимог, закладених у стандартах вищої та 3 фахової передвищої освіти зі спеціальності 012 Дошкільна освіта, запропоновано авторське тлумачення поняття «готовність майбутнього вихователя до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку», яке визначаємо як набуту стійку характеристику особистості студента, що формується в процесі професійної підготовки та включає позитивне ставлення до розвитку творчого потенціалу дошкільників, мотивацію, а також необхідні знання, вміння, навички, стійкі професійно важливі особливості психічних, емоційних та вольових процесів, що є необхідним чинником створення в педагогічному процесі оптимальних умов для розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку. У структурі готовності майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку виокремлено такі компоненти: мотиваційно-ціннісний; емоційно-когнітивний; діяльнісно-вольовий; рефлексивно-оцінний. На основі аналізу підходів щодо розробки структурних компонентів, критеріїв та показників готовності, змісту стандарту фахової передвищої освіти України зі спеціальності 012 Дошкільна освіта освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр», а також вимог, закладених у Професійному стандарті за професією «Вихователь закладу дошкільної освіти» для професії «Вихователь закладу дошкільної освіти», визначено критерії готовності майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку, зокрема: вмотивованість на прийняття цінностей розвитку творчого потенціалу дітей, професійна спрямованість на розвиток творчого потенціалу дітей; емоційне ставлення до процесу і результатів розвитку творчого потенціалу дітей, обізнаність теоретичних основ розвитку творчого потенціалу дітей; професійна креативність щодо розвитку творчого потенціалу дітей, сила волі до засвоєння практичних основ розвитку творчого потенціалу дітей; самоаналіз індивідуального освітнього маршруту з розвитку творчого потенціалу дітей, самооцінка професійних умінь розвитку творчого потенціалу дітей. Вищеназвані критерії покладено в основу виокремлення трьох рівнів готовності майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку (оптимальний, допустимий, критичний), яким надано певні якісні характеристики. Охарактеризовано освітнє середовище педагогічного коледжу та визначено його як складне системне явище, численні елементи якого, зокрема сукупність матеріальних, соціальних, психологічних та педагогічних умов і факторів, що впливають на рівень задоволеності викладачів і студентів освітнім процесом та вказують на різні характеристики професійної зорієнтованості, цілеспрямованості й результативності функціонування цієї інституції для максимального задоволення запиту суспільства на висококваліфікованих вихователів, здатних активно й професійно розвивати творчий потенціал дітей дошкільного віку. Доведено, що професійно орієнтоване середовище педагогічного коледжу – це створена її субʼєктами сукупність умов і чинників та структурно-функційних компонентів, що максимально насичують едукаційний процес навчальними курсами й постійно діючими педагогічними практиками, що здатні успішно конструювати й коригувати індивідуальну освітню траєкторію майбутніх вихователів, підвищуючи рівень їхньої мотивації й готовності до практичної педагогічної діяльності в системі дошкільної освіти, у тому числі й до творчого розвитку дітей дошкільного віку. Воно неодмінно має контекстну специфіку освітнього процесу. Проаналізовано зміст підготовки студентів педагогічних коледжів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку та зʼясовано, що в системі підготовки фахових молодших бакалаврів зі спеціальності 012 Дошкільна освіта не простежується чітка спрямованість на формування готовності майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дошкільників за різними напрямами їхньої освітньої діяльності, що не дає 5 змогу поєднати освітні підсистеми Стандарту фахової передвищої освіти України з Базовим компонентом дошкільної освіти. Дослідження передбачало проведення констатувального та формувального етапів педагогічного експерименту. Застосування комплексу діагностичних методик (анкетування, тестування, спостереження) дозволило встановити, що за всіма компонентами готовності майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку зафіксовано невисокі цифрові дані (у межах третини від усієї вибірки) кількісної приналежності студентів експериментальної й контрольної груп до її оптимального рівня. Розроблено та апробовано модель формування готовності майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку, яка містить такі блоки: імперативний (соціальний запит, мета, завдання, субʼєкти освітнього процесу), методологічний (рівні, підходи, принципи), освітньопроцесуальний (етапи, педагогічні умови, зміст дисциплін, освітні форми, методи й засоби) та результативний (освітній моніторинг та підсумковий зріз, результат). Опираючись на результати здійсненого аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових публікацій, виокремлено підходи (аксіологічний, середовищний, творчо-діяльнісний, компетентнісний, контекстний, акмеологічний) та принципи (гуманізації, культуровідповідності, студентоцентризму, партнерської взаємодії; єдності теорії і практики, міждициплінарних звʼязків, індивідуалізації і диференціації, навчальнотворчої рефлексії) підготовки майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку. Для підвищення рівня готовності майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку в дисертації вперше обґрунтовано педагогічні умови та методику їх реалізації в освітньому середовищі педагогічного коледжу: стимулювання мотивації майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку; сприяння процесу засвоєння теоретико-методичних основ розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку; педагогічний супровід набуття ціннісного досвіду розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку. Ефективність педагогічних умов та моделі доведено результатами після завершення формувального етапу експерименту: у здобувачів ЕГ зафіксовано позитивну динаміку підвищення оптимального та допустимого рівнів готовності та зниження критичного рівня. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що: вперше визначено сутність поняття «готовність майбутнього вихователя до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку»; розроблено модель формування готовності майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку; обґрунтовано педагогічні умови формування готовності майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку та експериментально перевірено їх ефективність; уточнено сутність понять «творчий потенціал дитини дошкільного віку», «професійна підготовка майбутніх вихователів»; удосконалено структуру готовності майбутніх вихователів до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку (компоненти, критерії, рівні) та методику її діагностики; подальшого розвитку набули ідеї аксіологічного, середовищного, творчо-діяльнісного, компетентнісного, контекстного, акмеологічного підходів у контексті досліджуваної проблеми. Практичне значення отриманих результатів полягає в оновленні змісту дисциплін професійної підготовки педагогічного, психологічного й методичного спрямування «Вступ до спеціальності», «Педагогіка загальна», «Педагогіка дошкільна», «Психологія загальна», «Психологія дитяча», «Родинна педагогіка», «Інноваційні педагогічні технології в дошкільній освіті», «Дошкільна лінгводидактика», «Основи природознавства з методикою ознайомлення з природою», «Теорія і методика формування елементарних математичних уявлень у дітей дошкільного віку», «Основи образотворчого мистецтва з методикою керування зображувальною діяльністю», «Теорія і методика музичного виховання», «Художня праця та основи дизайну», «Інноваційні педагогічні технології в дошкільній освіті» темами щодо особливостей розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку; оновлені завдань педагогічної практики; розробленні експериментальної програми роботи гуртка «Творча майстерня вихователя». Результати дослідження можуть бути використані викладачами, науково-педагогічними працівниками педагогічних коледжів у процесі професійної підготовки майбутніх вихователів, вихователями закладів дошкільної освіти для розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку. Ключові слова: творчий потенціал, дошкільна освіта, майбутні вихователі, педагогічний коледж, середовище, формування готовності до розвитку творчого потенціалу, педагогічні умови.