1. eVNUIR
  2. Фонди факультетів та підрозділів
  3. Факультет медичний
  4. Наукові роботи (FM)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22910
Title: Нейровегетативне забезпечення діяльності спортсменів різної спеціалізації
Authors: Романюк, Альона Павлівна
Шевчук, Тетяна Яківна
Affiliation: Волинський національний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри анатомії людини медичного факультету, кандидат біологічних наук
Волинський національний університет імені Лесі Українки, професор, завідувач кафедри анатомії людини медичного факультету, кандидат біологічних наук, доцент
Bibliographic description (Ukraine): Романюк А. П., Шевчук Т. Я. Нейровегетативне забезпечення діяльності спортсменів різної спеціалізації : монографія / Волинський національний університет імені Лесі Українки, медичний факультет. Луцьк, 2023. 172 с.
Issue Date: 1-Sep-2023
Date of entry: 18-Oct-2023
Publisher: Волинський національний університет імені Лесі Українки
Country (code): UA
UDC: 611.8:796.077
Keywords: центральна нервова система
серцевий ритм
вегетативна нервова система
електрокардіограма
кора головного мозку
фізичні вправи
вегетативні процеси
нейрофізіологічні процеси
спортсмени
Abstract: У монографії подані наукові дослідження, які розкривають суть нейрофізіологічних та вегетативних особливостей спортсменів різної спеціалізації (на прикладі футболістів та спринтерів). Результати досліджень отримали використовуючи метод комп’ютерної електроенцефалографії й електрокардіографії. Отримані результати можуть виступати теоретико-методологічним підґрунтям для нових досліджень, оскільки установлено нові факти про відмінності у ВП мозку в спортсменів різної спеціалізації, та пов’язані з цим припущення про швидше сприйняття й обробку зорової інформації у футболістів під час реагування на локалізацію об’єкта в просторі та в спринтерів – на сам об’єкт. Окрім того, результати дослідження можуть бути використані під час спортивного відбору, тому що розроблені та доповнені критерії комплексної оцінки перспективності спортсмена в обраному виді спорту і це створює основу для подальших досліджень і розробок, зокрема біологічно значимих моделей для прогнозування перспективності спортсменів у тому чи іншому виді спорту з урахуванням не лише його когнітивних можливостей, а й особливостей варіабельності серцевого ритму та психофізіологічного компонента. Також результати роботи можуть бути використані викладачами й студентами на лекціях у закладах вищої освіти.
URI: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22910
References (Ukraine): 1. Горго Ю. П, Чайченко Г. М., Маліков М. В. Прикладна психофізіологія людини. Запоріжжя: Запоріз. нац. ун-т., 2005. 193 с.
2. Григорова І. А., Галетка А. А., Тесленко О. А. Оцінка функціонального стану мозку за показниками когнітивних визванних потенціалів Р300 і акустичних стовбурових викликаних потенціалов у хворих, які перенесли ішемічний інсульт. Український неврологічний журнал. 2013. № 2. С. 34–38.
3. Журавльов О. А., Гошко Л. І., Бурбан Л. В. Аналіз інтенсивності коркової електричної активності в тета-діапазоні ЕЕГ активності за умов формування фазичних емоцій різної валентності залежно від статі. Науковий вісник СНУ імені Лесі Українки. Серія «Біологічні науки». Луцьк, 2015. № 1 (21). С. 168–173.
4. Іваненко О. В., Крижановський С. А., Чернінський А. О., Зима І. Г. Вікові особливості когнітивних викликаних потенціалів Р300. Вісник Черкаського університету. Серія «Біологічні науки», 2013. В. 2 (255). С. 24–29.
5. Іванюк О. А. Вплив спортивної діяльності різного типу на електричну активність кори головного мозку юнаків. Слобожанський науково-спортивний вісник, 2013. № 3. С. 93–96.
6. Іванюк О., Іщук О., & Шворук О. Вплив спортивної діяльності циклічного та ациклічного типу на альфа-діапазон електроенцефалограми. Фізична культура, спорт і здоров’я людини. Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2021. C. 77–78.
7. Качинська Т. В., Абрамчук О. М., Кузнєцов І. П. Особливості джерел викликаної активності кори головного мозку в лівшів та правшів під час класифікації стимулів, пов’язаних із локалізацією та формою об’єкта. Науковий вісник СНУ імені Лесі Українки. Серія «Біологічні науки». Луцьк, 2015. № 2 (302). С. 164–169.
8. Козачук Н. О. Стратегії дивергентного мислення чоловіків і жінок. Науковий вісник СНУ імені Лесі Українки. Серія «Біологічні науки». Луцьк, 2013. № 14 (263). С. 105–110.
9. Коробейніков Г. В., Дудник О. К., Дрожжин В. Ю. [та ін.]. Технологія діагностики психофізіологічних станів у спортсменів-єдиноборців збірних команд України. Актуальні проблеми фізичної культури і спорту. 2008. № 14. С. 69–74.
10. Кузнєцов А. А. Особливості електроенцефалографічного патерну у хворих на мозковий ішемічний інсульт залежно від клініко-завершення гострого періоду захворювання. Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. Запоріжжя, 2013. № 2 (12). С. 54–57.
11. Кузнєцов І. П., Козачук Н. О., Швайко С. Є., Шевчук Т. Я. Роль референтного електрода в оцінці когерентності ЕЕГ людини залежно від рівня потужності сигналу. Науковий вісник СНУ імені Лесі Українки. Серія «Біологічні науки». Луцьк, 2011. № 9. С. 102–107.
70. Freunberger R., Klimesch W., Doppelmayr M. [et al.]. Visual P2 component is related to theta phase-locking. Neuroscience Letters. 426, 2007. No. 3. P. 181–186.
71. Freunberger R., Klimesch W., Doppelmayr M. [et al.]. Visual P2 component is related to theta phase-locking. Neuroscience Letters. 426, 2007. No. 3. P. 181–186.
72. Gomarus H. K., Althaus M., Wijers A. A. [et al.]. The effects of memory load and stimulus relevance on the EEG during a visual selective memory search task: an ERP and ERD/ERS study. Clinical Neurophysiology. 2006. V. 117. № 4. P. 871.
73. Gustavo Deco, Edmund T. Rolls. Attention, short-term memory, and action selection: A unifying theory. Progress in Neurobiology, 2005. V. 26. P. 236–256. URL: www.elsevier.com/locate/pneurobio (дата звернення: 02.10.2014)
74. Hagen G. F., Gatherwright J. R., Lopez B. A. [et al.]. P3a from visual stimuli: Task difficulty effects. International Journal of Psychophysiology. 2006. № 59. Р. 8–14.
75. Herve P. Y., Crivello F., Percey G. [et al.]. Handness and cerebral anatomical asymmetries in young adult males. Neuroimage. 2006. V. 39 (4). P. 1066–1079.
76. Hopf J. M., Mangun G. R. Shifting visual attention in space: an electrophysiological analysis using high spatial resolution mapping. Clinical Neurophysiology. 111, 2000. No. 7. P. 1241–1257.
77. Hülsdünker T., Strüder H. K, Mierau A. Neural Correlates of Expert Visuomotor Performance in Badminton Players. URL: 10.1249/MSS.0000000000001010 (дата звернення: 03.04.2014).
78. Hülsdünker T., Gunasekara N., & Mierau A. Short-and Long-Term Stroboscopic Training Effects on Visuomotor Performance in Elite Youth Sports. Part 2: Brain–Behavior Mechanisms. Medicine & Science in Sports & Exercise, 2021. 53(5), P. 973–985.
79. Hülsdünker T., Ostermann M., & Mierau A. Motion-onset visual potentials evoked in a sport-specific visuomotor reaction task. Journal of Sport and Exercise Psychology, 2020. 42(4), P. 280–291.
101. Moscatelli, F., Messina, G., Valenzano, A., Triggiani, A. I., Sessa, F., Carotenuto, M., ... & Monda, V. Effects of twelve weeks' aerobic training on motor cortex excitability. The Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 2020. 60(10), P. 1383–1389.
80. Hynynen E., Uusitalo A., Konttinen N., Rusko H. Heart rate variability during night sleep and after awakening in overtrained athletes. Medicine & AMP Science in Sports & AMP Exercise, 2006. Vol. 38, No. 2. P. 313–317.
81. Jack L. Lancaster, Marty G. Woldorff, Lawrence M. Parsons [et. al.]. Automated Talairach Atlas Labels For Functional Brain Mapping. Human Brain Mapping, 2000. 10. P. 120 –131.
82. Jay L Alberts, Susan M Linder, Rick Figler [et al.]. Utilisation of an electronic incident report to document injury-related demographics and medical triage in youth, high school and college athletes. British Journal of Sports Medicine. 2017. URL: https://aap.confex.com/aap/2015/webprogram/Paper31867.html (дата звернення: 12.03.2017).
83. effrey S. Brooks, James W. Thompson, James P. Dickey. P3b event-related potentials show changes in varsity football players due to accumulated sub-concussive head impacts. URL: http://ir.lib.uwo.ca/wrf/2017/poster/18/ (дата звернення: 02.02.2017).
84. Johnstone S. J., Barry R. J., Anderson J. W. [et al.]. Agerelated changes in child and adolescent event-related potential component morphology, amplitude and latency to standard and target stimuli in an auditory odd-ball task. International Journal of Psychophysiology. 24, 1996. No. 3. P. 223–238.
85. Josef P. Rauschecker and Biao Tian. Mechanisms and streams for processing of «What» and «Where» in auditory cortex. Processing of the Natoinal Academy of Sciences of USA, 2000. V. 97, № 22. P. 11800–11806.
86. Katyal A., & Singla R. A novel hybrid paradigm based on steady state visually evoked potential & P300 to enhance information transfer rate. Biomedical Signal Processing and Control, 2020. 59, P. 101884.
87. Kenny R. Coventry, Dermot Lynott, Angelo Cangelosi [et. al.]. Spatial language, visual attention, and perceptual simulation. Brain & Language: journal homepage 112, 2010. P. 202–213. URL: www.elsevier.com/locate/b&l (дата звернення: 24.05.2015).
88. Klimesch W., Sauseng P., Hanslmayr S. EEG alpha oscillation: The inhibition-timing hypothesis. Brain Research. Rev. 2007. V. 53. P. 63–88.
89. Knyazeva M. G., Fornari E., Vtuli R. [et al.]. Imagining of a synchronous neuronal assembly in the human visual brain. NeuroImage. 2006. V. 29. P. 593.
102. Näätänen, R. Orienting and evoked potentials. The orienting reflex in humans, 2021. P. 61–75.
90. Koya Yamashiro Daisuke Sato, Hideaki Onishi [et. al.]. Skill-specific changes in somatosensory-evoked potentials and reaction times in baseball players. Experimental Brain Research, 2013. V. 225, № 2. Р. 197–203.
91. Kunsoo Shin, Haruyuki Minamitani, Shohei Onishi [et. al.]. The power spectral analysis of heart rate variability in athletes during dynamic exercise – Part II. Clinical Cardiology, 1995. № 18. P. 664–668.
92. Lange Daniel H., Inbar Gideon F., Pratt Hillel, Siegelmann Hava T. Unsupervised Identification of Event-Related Brain Potentials via Competitive Learning. Proceedinas of the 20th Annual International Conference of the ZEEE Engineering in Medicine and Biology Society, 1998. Vol. 20, No 3. P. 1329–1332.
93. Lee Osterhout, Phillip J. Holcomb, Tufts University. Event-Related Potentials and Language Comprehension. Journal of memory and language. Oxford University Press, 1995. P. 785–806.
94. Loïc P., Audrey Milhau, Gabrielle Chesnoy-Servanin, Laurent P. Ferrier [et. al.]. Heurley Influence of Language on Colour Perception: A Simulationist Explanation. Biolinguistics, 2012. P. 354–382.
95. MacDonald, D. B., Dong, C., Quatrale, R., Sala, F., Skinner, S., Soto, F., & Szelényi, A. Recommendations of the International Society of Intraoperative Neurophysiology for intraoperative somatosensory evoked potentials. Clinical Neurophysiology, 2019. 130(1), P. 161–179.
96. Mario Liotti, Kathy Ryder, Marty G. Woldorff. Auditory attention in the congenitaly blind: where, when and what gets reorganized. Cognitive Neuroscience and Neuropsychology, 1998. Vol. 9, No 6. P. 1007–1012.
97. Martinez A., DiRusso F., Anllo-Vento L. [et al.]. Putting spatial attention on the map: timing and localization of stimulus selection processes in striate and extrastriate visual areas. Vision Research. 41, 2001. Nos. 10/11. Р. 1619–1630.
98. McCarley R. W., Nakamura M. , Shenton M. E. [et. al.]. Combining ERP and structural MRI information in first episode schizophrenia and bipolar disorder. Clinical EEG and Neuroscience. 2008. 39. No. 2. Р. 57–60.
99. Misra U. K., & Kalita J. Clinical neurophysiology: nerve conduction, electromyography, evoked potentials. Elsevier Health Sciences. 2019. P. 426.
103. Nakata H., Yoshie M., Miura A., Kudo K. Characteristics of the athletes' brain: evidence from neurophysiology and neuroimaging. Brain Research Reviews, 2010. V. 62, № 2. P. 197–211.103.
100. Moscatelli F., Messina G.,Valenzano A. [et al.]. Differences in corticospinal system activity and reaction response between karate athletes and non-athletes. URL: 10.1007/s10072–016–2693–8 (дата звернення: 12.12.2016).
104. Olofsson J. K., Nordin S., Sequeira H. [et. al.]. Affective picture processing: an integrative review of ERP findings. Biological Psychology. 2008. 77. No. 3. P. 247– 265.
105. Ozaki Т. Kaplan E. Brainstem input modulates globally the transmission through the lateral geniculate nucleus. International Journal of Neuroscience. 2006. V. 116, № 3. P. 247.
106. Pastor M. C., Bradley M. M., Löw A. [et al.]. Affective picture perception: emotion, context, and the late positive potential. Brain Research. 1189, 2008. P. 145– 151.
107. Patel S. H., Azzam P. N. Characterization of N200 and P300: Selected Studies of the Event-Related Potential. International Journal of Medical Science. 2005. V 2. P. 147.
108. Petzschner F. H., Weber L. A., Wellstein K. V., Paolini G., Do C. T., & Stephan K. E. Focus of attention modulates the heartbeat evoked potential. NeuroImage, 2019. 186, P. 595–606.
109. Picton T. W., Roon van P., John M. S. Human auditory steady-state responses during sweeps of intensity. Ear and Hearing. 2007. V. 28, № 4. Р. 542–57.
110. Piotr Lesiakowski, Wojciech Lubiński, Teresa Zwierko. Analysis of the Relationship Between Training Experience and Visual Sensory Functions in Athletes from Different Sports. 2017. URL: https://doi.org/10.1515/pjst-2017-0012 (дата звернення: 06.04.2015).
12. Лизогуб В. С Юхименко Л. І., Хоменко С. М., Дзюбан Ю. О. Викликана активність мозку у людей з різними індивідуально–типологічними властивостями вищих відділів центральної нервової системи. Перспективи медицини та біології. 2012. Т. IV, № 2. С. 71–76.
111. Polich J. Clinical application of the P300 event–related brain potential. Physical Medicine and Rehabilitation Clinics of North America. 2004. № 15. Р. 133– 161.
112. Polich J., Bondurant T., P300 sequence effects, probability, and interstimulus interval. Physiology Behavior. 61, 1997. No. 6. P. 843–849.
113. Ring C., Kavussanu M., Willoughby A. Pain thresholds, pain-induced frontal alpha activity and pain-related evoked potentials are associated with antisocial behavior and aggressiveness in athletes. Psychology of Sport and Exercise. 2016. Vol. 22. P. 303–311.
114. Romaniuk A. Special Aspects of Heart rate Variability in Track and Field Athletes and Players. Науковий вісник СНУ імені Лесі Українки. Серія «Біологічні науки». Луцьк, 2016. № 7 (332). С. 168–174.
115. Romaniuk A., Shevchuk T., Poruchynska T. [et. al.]. The correlation analysis amplitude-temporal characteristics of evoked potential of brain cortex in sportsmen. EUREKA: Life sciences. Biological Scienсes. Tallinn, 2017. Vol. 2 (8). Р. 51–58.
116. Rossion B., Joyce C. A., Cottrell G. W. [et al.]. Early lateralization and orientation tuning for face, word, and object processing in the visual cortex. Neuroimage. 20, 2003. No. 3. Р. 1609–1624.
117. Salil H. P., Pierre N. A. Characterization of N200 and P300: slected studies of the event-related potential. International Journal of Medical Science. 2005. V. 2. № 4. P. 147.
118. Sayilgan E., Yüce Y. K., & İşler Y. Evaluation of wavelet features selected via statistical evidence from steady-state visually-evoked potentials to predict the stimulating frequency. 2021.
119. Sehatpour P, Molholm S., Schwartz T. H. [et al.]. A human intracranial study of long-rang oscillatory coherence across a frontal-occipital-hippocampal brain network during visual object processing. Proceeding of the National Academy of Science of the USA. 2008. V. 105, № 11. P. 4399.
120. Sehatpour P., Molholm S., Javitt D. C. [et al.]. Spatiotemporal dynamics of human object recognition processing: An integrated high-density electrical mapping and functional imaging study of «closure» processes. NeuroImage. 2006. V. 29. P. 605.
13. Лизогуб В. С. Пустовалов В., Супрунович В., Гречуха С. Сучасні підходи до реалізації відбору футболістів високої кваліфікації за показниками нейродинамічних властивостей вищих відділів центральної нервової системи. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2017. Т. 2. С. 47–52.
121. Steven A. Hillyard, Lourdes Anllo-Ventro. Event-related brain potentials in the study of visual selective attention. Proceedings of the National Academy of the Science of the United States of America, 1998. V. 95. P. 781–787.
122. Susanne Kumpulainen, Janne Avela, Markus Gruber [et al.]. Differential modulation of motor cortex plasticity in skill- and endurance-trained athletes. European Journal of Applied Physiology. 2015. Vol. 115. 5. Р. 1107–1115.
123. Takenobu Murakami, Kenji Sakuma, Kenji Nakashima. Somatosensory evoked potentials and high-frequency oscillations in athletes. Clinical Neurophysiology, 2008. V. 119, 12. P. 2862–2869.
124. Talsma D., Mulckhuyse M., Slagter H. A. [et. al.]. Faster, more intense! The relation between electrophysiological reflections of attentional orienting, sensory gain control, and speed of responding. Brain Research. 1178. 2007. Р. 92–105.
125. Taylor M. J. Non-spatial attentional effects on P1. Clinical Neurophysiology. 113, 2002. No. 12. Р. 1903–1908.
126. Thomas F. Müntea, Thomas P. Urbachc, Emrah Düzel, Marta Kutas. Event- related brain potentials in the study of human cognition and neuropsychology. Handbook of Neuropsychology. 2nd Edition. Vol. 1. Chapter 7. P. 1–97.
127. Tuncer M. C., Hatipoglu E. S., Ozates M. Sexual dimorphism and handness in human corpus callosum based on magnetic resonance imaging. Surgical and Radiological Anatomy. 2005. V. 27 (3). P. 354–259.
128. Vanessa Fimreite, Kenneth J. Ciuffreda & Naveen K. Yadav Effect of luminance on the visually-evoked potential in visually-normal individuals and in mTBI/concussion. Brain Injury. 2015. URL: http://dx.doi.org/10.3109/02699052.2015.1035329 (дата звернення: 02.02.2017).
129. Vincent Pichot, Frédéric Roche, Jean-Mithel Gaspoz [et. al.]. Relation between heart rate variability and training load in middle-distance runners. Medicine & AMP Science in Sports & AMP Exercise, 2000. Vol. 32, No. 10. Р. 1729–1736.
130. Vogel E. K., Luck S., The visual Nl component as an index of a discrimination process. Psychophysiology. 37, 2000. Р. 190–203.
14. Лисенко Е. Физиологическая реактивность кардиореспираторной системы и характер мобилизации функционального потенциала спортсменов в условиях гипоксии. Спортивний вісник Придніпров’я. 2015. C. 245–250
131. Volberg G., Hubner R. On the role of response conflicts and stimulus position for hemispheric difference in global/local processing: ah ERP study. Neuropsychologia. 2004. V. 42. P. 1805.
15. Маньківська О. П. Зміни показників ЕЕГ людини, пов’язані з контрольованим больовим подразненням та статичним напруженням м’язів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. «Нормальна фізіологія». Київ, 2007. 25 с.
16. Мітова О., Івченко О. Контроль впливу навантаження різної спрямованості на показники параметрів уваги у баскетболістів на етапі попередньої базової підготовки. Молода спортивна наука України. 2015. Т. 1. С. 139–144.
17. Моренко А. Г. Електрична активність кори головного мозку та поверхневих м’язів пальців у жінок із високою і низькою індивідуальною α-частотою. Науковий вісник СНУ імені Лесі Українки. Серія «Біологічні науки». Луцьк, 2014. № 13 (290). С. 130–135.
18. Муравський А. В., Чеботарьова Л. Л., Солонович О. С. Показники когнітивних викликаних потенціалів (Р300) у боксерів з повторними легкими черепно-мозковими травмами. Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П. Л. Шупика. 2014. № 23 (2). С. 234–241.
19. Пустовойт М. М. Патогенез когнітивних розладів у пацієнтів з інволюційним психозом, згідно даних дослідження подія-пов’язаних викликаних потенціалів (ППВП). Клінічна та експериментальна патологія. 2012. Т. XI, № 3 (41). Ч. 2. С. 100–107.
20. Редька І. Вплив зорових дисфункцій на вікові зміни складності нейродинаміки головного мозку. Науковий вісник СНУ імені Лесі Українки. Серія «Біологічні науки». Луцьк, 2015. № 2 (302). С. 193–199.
21. Ровний А. С., Ільїн В. М. , Лизогуб В. С., Ровна О. О. Фізіологія спортивної діяльності. Харків: ХНАД, 2015. 556 с.
22. Романюк А. П. Амплітуда N2–Р3 когнітивних викликаних потенціалів у спортсменів. XX Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих вчених (25–27 квітня 2016 р.). Тернопіль: Укрмедкнига, 2016. С. 280.
23. Романюк А. П. Аналіз взаємозв’язків показників варіабельності серцевого ритму у спортсменів ігрових видів спорту та легкоатлетів. Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень: матеріали X Міжнар. наук.-практ. конф. студентів і аспірантів (17–18 трав., 2016 р.). Луцьк, 2016. Т. 2. С. 66–68.
24. Романюк А. П. Аналіз латентності Р300 у спортсменів ігрових видів спорту та легкоатлетів. Науковий вісник СНУ імені Лесі Українки. Серія «Біологічні науки». Луцьк, 2015 № 2 (302). С. 199–203.
25. Романюк А. П. Електрична активність кори головного мозку у спортсменів різної кваліфікації. Біологічні дослідження-2015: матеріали VI наук.-практ. конф (11–12 берез., 2015 р.). Житомир: ПП «Рута», 2015. C. 328–331.
26. Романюк А. П. Особливості амплітуди і латентного періоду когнітивних викликаних потенціалів у спортсменів різної спеціалізації. Молодь і поступ біології: матеріали XI Міжнар. наук. конф. студентів і асп. (20–23 квіт., 2015 р.). Львів, 2015. С. 491–492
27. Романюк А. П. Особливості викликаних потенціалів кори головного мозку у спортсменів під час концентрації уваги. Молодь і поступ біології: матеріали XII Міжнар. наук. конф. студентів і аспірантів (19–21 квіт., 2016 р.). Львів, 2016. С. 310–311.
28. Романюк А. П. Особливості латентного періоду Р300 когнітивних викликаних потенціалів у спортсменів різних видів спорту. Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень: матеріали IX Міжнар. наук.-практ. конф. студентів і аспірантів (12–13 трав., 2015 р.). Луцьк, 2015. Т. 2. С. 78–81.
29. Романюк А. П. Особливості спектральних показників варіабельності серцевого ритму у спортсменів різної спеціалізації. Валеологія: сучасний стан, напрями та перспективи розвитку: тези доповідей ХІV Міжнар. наук.-практ. конф. (14–16 квіт., 2016 р.). Харків; Дрогобич, 2016. С. 252–255.
30. Романюк А. П. Характеристика викликаної активності кори головного мозку в спортсменів ігрових видів спорту та легкоатлетів. Шевченківська весна 2016: Біологічні науки: матеріали ХIV Міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених (6–8 квіт., 2016 р.). Київ, 2016. С. 168–170.
31. Романюк А. П., Шевчук Т. Я. Локалізація джерел викликаної активності кори головного мозку в спортсменів ігрових видів спорту та легкоатлетів. Системна організація психофізіологічних та вегетативних функцій (медико-біологічні аспекти): матеріали II Інтернет-конференції з міжнар. участю (11–12 трав., 2017 р.). Луцьк, 2017. С. 30.
32. Романюк А. П., Шевчук Т. Я. Характеристика особистої та ситуативної тривожності спортсменів у ігрових видах спорту та легкій атлетиці. Фундаментальні та прикладні дослідження в біології і екології: матеріали IV Міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених (12–14 квіт., 2016 р.). Вінниця, 2016. С. 366–367.
33. Романчук О. П., & Гузій О. В. Центральний рівень сенсомоторної регуляції спортсменів при формуванні перенапруження серцево-судинної системи. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології, 2020. 5(1), 41–51.
34. Сокол А. П. Когнітивні викликані потенціали у спортсменів різної спеціалізації. Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології: матеріали VII Міжнар. наук. конф. (7–9 жовт., 2014 р.). Київ: Логос, 2014. С. 143.
35. Ткачук В. Г., Битко С. Н. Исследование функциональных резервов сердечно–сосудистой системы у спортсменов в процессе соревновательнойдеятельности с использованием частотного и фрактального методов. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. 2010. № 5. С. 145–147.
36. Чабан Т. І., Чайковський І. А., Файнзільберг Л. С. Можливості аналізу електрокардіограми у фазовому просторі та варіабельності ритму серця в амбулаторних пацієнтів із гіпертонічною хворобою. Український медичний часопис. 2009. № 2 (70). С. 126–128.
37. Чернінський А. О., Собіщанський С. О., І. Г. Зима Виявлення джерел викликаної активності головного мозку людини за допомогою алгоритму аналізу незалежних компонентів. Фізика живого. 2010. Т. 18. № 1. С. 52–60.
38. Чижик В. В. Спортивна фізіологія. Спортивна фізіологія: навч. посіб. для студентів. Луцьк: ПВД «Твердиня», 2011. 256 с.
39. Швайко С. Є., Дмитроца О. Р. Статеві особливості викликаної активності мозку в умовах орієнтувально-дослідницької діяльності. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Біологія», 2009. Вип. 25. С. 53–58.
40. Шевченко І. М. Біоелектрична активність серця та вегетативна регуляція спортсменок, які займаються художньою гімнастикою. Вісник проблем біології і медицини. 2009. Вип. 1. С. 212–216.
41. Шевчук Т. Я. Сокол А. П., Н. В. Євпак, Кальков Р. С. Особливості спектра потужності ЕЕГ у спортсменів різних видів спорту. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Біологічні науки». Луцьк, 2014. № 13 (290). С. 135–140.
42. Шевчук Т. Я., Поручинська Т. Ф., Поручинський А. І., Романюк А. П. Амплітуда та латентність викликаних потенціалів кори головного мозку у спортсменів ігровиків та легкоатлетів. Вісник Львівського університету. Серія «Біологічні науки». Львів, 2015. Вип. 70. С. 278–286.
43. Шевчук Т. Я., Поручинський А. І., Дмитроца О. Р., Поручинська Т. Ф., Романюк А. П. Амплітудно-часові характеристики викликаних потенціалів кориголовного мозку у спортсменів. VI з’їзд Українського біофізичного товариства: матеріали з’їзду (28–30 трав., 2015 р.). Луцьк; Світязь, 2015. С. 59–60.
44. Шевчук Т. Я., Романюк А. П. Аналіз викликаних потенціалів в спортсменів різної спеціалізації: парадигма «What», «Where». Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку: матеріали ХI Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. Переяслав-Хмельницький, 2015. Вип. 11. С. 32–37.
45. Шевчук Т. Я., Романюк А. П. Особливості вегетативної регуляції серця в спортсменів ігрових видів спорту та легкоатлетів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія». Харків, 2016. Вип. 26. С. 187–193.
46. Шевчук Т. Я., Романюк А. П., Поручинський А. І., Журавльов О. А. Аналіз когнітивних викликаних потенціалів у спортсменів. Системна організація психофізіологічних та вегетативних функцій (медико-біологічні аспекти): академічні читання з міжнародною участю присвячені 90-річчю від дня народження професора, доктора медичних наук Гіттіка Леоніда Самійловича та 45-річчю кафедри фізіології людини і тварин (8–10 черв., 2016 р.). Луцьк, 2016. С. 111–112.
47. Шевчук Т. Я., Сокол А. П. , Усова О. В. Особливості електричної активності серця у осіб з різним типом гемодинаміки при тютюнопаінні. Таврический медико-биологический вестник. 2013. Т. 16, № 3 (3). С. 158–162.
48. Шевчук Т. Я., Романюк А. П. Особливості варіабельності серцевого ритму у спортсменів ігрових видів спорту та легкоатлетів. Вісник Запорізького національного університету. Серія «Біологічні науки». Запоріжжя, 2015. № 2. С. 174–184.
49. Яготін Р. С., & Дегтяренко Т. В. Доцільність психофізіологічного обстеження спортсменів як умова безпеки тренувального процесу. Проблеми цивільного захисту населення та безпеки життєдіяльності: сучасні реаліїУкраїни: матеріали VІ Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції (28 квітня, 2020 року). Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2020. С. 189–190.
50. Abrams D. A., Nicol T., Zecker S., Kraus N., Right-hemisphere auditory cortex is dominant for coding syllable patterns in speech. Journal of Neuroscience. 2008. 28. P. 3958–3965.
51. Adrian K. C. Lee, Eric Larson, Ross K. Maddox, Barbara G. Shinn-Cunningham. Using neuroimaging to understand the cortical mechanisms of auditory selective attention. Hearing Research. 2013. P. 1–10. URL: http://dx.doi.org/10.1016/j.hears.2013.06.010 (дата звернення: 06.03.2014).
52. Ahlfors S. P. Han, Belliveau J. W., Hämäläinen M. S. Sensitivity of MEG and EEG to source orientation. Brain Topography.2010. 23. P. 227–232.
53. Al, E., Iliopoulos, F., Forschack, N., Nierhaus, T., Grund, M., Motyka, P., ... & Villringer, A. Heart-brain interactions shape somatosensory perception and evoked potentials. Proceedings of the National Academy of Sciences, 2020. 117(19), P. 10575–10584.
54. Banerjee A., Pillai A. S., Horwitz B. Using large-scale neural models to interpret connectivity measures of cortico-cortical dynamics at millisecond temporal resolution. Frontiers in Systems Neuroscience. 2011. 5. P. 102.
55. Barrick R., Маckay C. E., Prima S. [et al.]. Anatomical analysis of cerebral asymmetry: an exploratory study of the relationship between brain torgue and planum temporale asymmetry. Neroimage. 2005. V. 24, № 3. Р. 678–691.
56. Bechtereva N. P., Abdullaev Y. G. Depth electrodes in clinical neurophysiology: neuronal activity and human cognitive function. International Journal of. Psychophysiology. 2000. Vol. 37. P. 11–29.
57. Bokura H., Yamaguchi S., Kobayashi S. Electrophysiological correlates for response inhibition in a Go/NoGo task. Clinical Neurophysiology. 112, 2001. No. 12. Р. 2224–2232.
58. Brechmann A., Gaschler-Markefski B., Sohr M. [et al.]. Working memory specific activity in auditory cortex: potential correlates of sequential processing and maintenance. Cerebral Cortex. 2007. V. 17, № 11. P. 2544.
59. Coll M. P., Hobson H., Bird G., & Murphy J. Systematic review and meta-analysis of the relationship between the heartbeat-evoked potential and interoception. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 2021. 122, P. 190–200.
60. Creel D. J. Visually evoked potentials. Handbook of clinical neurology, 2019. 160, P. 501–522
61. D’Esposito M., Mark D’Esposito. From cognitive to neural models of working memory. Philosophical Transaction of the Royal Society B: Biological. Science. 2007. V. 362, № 1481. P. 761
62. Daniel C. Herman, Debi Jones, Ashley Harrison [et al.]. Conclusion may increase the risk of subsequent lower extremity musculoskeletal injury collegiate athletes. Sports Medicine. 2017. Vol. 47. 5. P. 1003–1010.
63. Del Percio, Claudio [et al.]. Visual event-related potentials in elite and amateur athletes. Brain research bulletin, 2007. V. 74, № 1. P. 104–112.
64. Eddy M., Schmid A., Holcomb P. J. Masked repetition priming and event-related brain potentials: A new approach for tracking the time-course of object perception. Psychophysiology. 2006. V. 43, № 2. P. 564
65. Enescu-Bieru Denisa L. Cǎlina Mirela, T. Avramescu Elena, Dragomir Minai. Study of somatosensory evoked potential parameters in professional athletes. Advances in biomedical research. UK: University of Cambridge, 2010. P. 243–249.
66. Estate M. Sokhadze, Joshua M. Baruth, Lonnie Sears [et. al.]. Event-Related Potential Study of Attention Regulation During Illusory Figure Categorization Task in ADHD, Autism Spectrum Disorder, and Typical Children. Journal of Neurotherapy, 2012. Vol. 16, No. 1 P. 12–31. (DOI: 10.1080/10874208.2012.650119).
67. Finnigan S. Putten van M. EEG in ischaemic stroke: quantitative EEG can uniquely inform (sub-)acute prognoses and clinical management. Clinical Neurophysiology. 2013 V. 124 (1). P. 10–19
68. Fonaryova A. P., Dove G. O., Maguire M. J. Linking brainwaves to the brain: an ERP primer. Developmental Neuropsychology. 2005. 27. No. 2. Р. 183–215
69. Freunberger R., Höller Y., Griesmayr B. [et al.]. Functional similarities between the P1 component and alpha oscillations. Europeon Journal of Neuroscience. 27, 2008. No. 9. Р. 2330–2340.
Content type: Monograph
Appears in Collections:Наукові роботи (FM)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Monograph23.pdf4,14 MBAdobe PDFView/Open
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.