Please use this identifier to cite or link to this item:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22765
Title: | Посилення мови ворожнечі як наслідок відходу Польщі від ліберально-демократичного курсу |
Other Titles: | Increased hate speech as a result of Poland's rejection from the liberal-democratic course |
Authors: | Дяченко, Ольга |
Affiliation: | Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |
Bibliographic description (Ukraine): | Дяченко О. Посилення мови ворожнечі як наслідок відходу Польщі від ліберально-демократичного курсу // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини. 2020. № 2(406). С.170-175 |
Journal/Collection: | Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини |
Issue: | 2(406) |
Issue Date: | 2020 |
Date of entry: | 11-Sep-2023 |
Publisher: | Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки |
Country (code): | UA |
Keywords: | мова ворожнечі неліберальна демократія Польща партія PiS |
Page range: | 170-175 |
Abstract: | У статті вивчаються процеси посилення мови ворожнечі в Польщі. Інтенсифікація мови ворожнечі пов’язано з порушенням у цій країні впродовж останніх років ліберально-демократичного консенсусу. Аргументовано, що нинішнє наростання мови ворожнечі спричинене політичним курсом керівної партії PiS. Підкреслено, що сильного тиску в Польщі зазнають ті соціальні групи, моделі поведінки, інтереси, цінності яких суперечать традиційним цінностям польської нації. Відзначено, що діяльність державних інституцій Польщі в багатьох питаннях не відповідає міжнародним зобов’язанням у частині запобігання та протидії інтолерантності. Законодавство Польщі, яке унормовує питання мови ворожнечі, схарактеризовано як невідповідне повною мірою міжнародним актам. Основним наслідком інтенсифікації мови ворожнечі в Польщі названо зниження впродовж останніх років якості демократії, розбудову моделі неліберальної демократії. Телебачення, соціальні мережі та сфера приватного спілкування названі основними майданчиками для розгортання дискурсу ворожнечі в Польщі. Підкреслено, що мова ворожнечі чітко увиразнена в діяльності державних високопосадовців Польщі (насамперед – членів партії PiS). У статті акцентовано, що інтолерантна щодо окремих питань риторика уряду сприяла активізації відповідних настроїв і в польському суспільстві. Підкреслено складність визначення істинного масштабу проблеми мови ворожнечі в Польщі, бо постраждалі часто з різних причин не звертаються за захистом своїх прав до правоохоронних органів, правозахисних неурядових організацій, ліберально-демократичних медіа і под. У статті відзначено, що в останні роки в Польщі знизилась інтенсивність мови ворожнечі щодо євреїв і ромів, однак вона зросла щодо мусульман, біженців із Північної Африки та Близького Сходу, представників сексуальних меншин, феміністок. Констатовано наявність проблеми мови ворожнечі щодо українців. Відзначено, що мова ворожнечі розгортається також і щодо ліберально-демократичних інститутів, які стають на захист уразливих соціальних груп, щодо котрих проявляється мова ворожнечі (омбудсмен, правозахисні неурядові організації та ін.). |
URI: | https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22765 |
Content type: | Article |
Appears in Collections: | Серія "Міжнародні відносини", 2020, № 2 (406) |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
НВ_МВ_2020_2-170-175.pdf | 284,14 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.